ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"09" серпня 2006 р. | Справа № 34/279-06-6703А |
09.08.2006р. в 10год.30хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Артем’євій В.В.,
за участю представників від Прокуратури Одеської області: Волошина А.Д.–представника, діючого на підставі посвідчення №663 від 06.04.2005р.; від управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області: Овчаренко Г.Г. –головного спеціалісту відділу надходження доходів, діючої на підставі доручення №72824 від 18.07.2006р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №2 адміністративну справу №34/279-06-6703А
за позовом Дунайської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого органу Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області
до відповідача Морського торгівельного порту Усть-Дунайськ
про стягнення заборгованості на суму 539940,25грн.
ВСТАНОВИВ:
Дунайський транспортний прокурор в інтересах держави в особі уповноваженого органу Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області заборгованість по збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 506706,79грн.
Відповідач адміністративний позов визнав частково у сумі 397907,32грн. з підстав, викладених у відзиві на позов від 17.07.06р. №Юр/215, посилаючись на те, що несвоєчасне перерахування встановлених платежів зумовлено тяжким фінансовім положенням внаслідок об’єктивних, незалежних від порту причин, а саме: льодовою обстановкою та з цих підстав відсутністю вільного судноплавства по р.Дунай, скорочення перевезення вантажів по р.Дунай, як наслідок тривалого паводку.
В судовому засіданні 19.07.06р. представником Дунайського транспортного прокурора надані суду пояснення від 17.07.06р. №18/1452-06 щодо обґрунтування розрахунку заявленої до стягнення суми з зазначенням про збільшення суми заборгованості до 539940,25грн. та надання Управлінням Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області уточненого розрахунку суми позову.
В судовому засіданні 19.07.06р. представником Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області надано суду уточнювальний розрахунок від 18.07.06р. №2026/06 заявленої до стягнення суми 539940,25грн.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
З 15.11.2005р. по 02.12.2005р. Управлінням Пенсійного фонду України була проведена планова перевірка відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.01р. по 21.10.05р., за результатами якої складено акт №50 від 12.12.05р. В акті перевірки зазначено, що платник приховував виплату заробітної плати, в результаті чого викривлялись суми страхових внесків, які підлягали сплаті та станом на 01.01.02р. сума недоплати склала 85758,19грн. Перевіркою також встановлено заниження зобов’язання за 2002-2003роки на суму 23041,28грн. Всього по акту перевірки нараховане 108799,47грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним актом, відповідач подав до Регіонального Управління Пенсійного фонду в Одеській області скаргу №89/НП від 09.02.06р., за результатами розгляду якої прийнято рішення №621/03 від 28.02.06р., яким скасовано вимогу про сплату боргу №Ю173 та призначено повторну перевірку.
30.03.2006р. позивачем була проведена повторна перевірка відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, за результатами якої складено акт №12, в якому зазначені такі ж данні що й в попередньому акті перевірки.
Не погоджуючись з вищезазначеним актом, відповідач подав до Управління Пенсійного фонду в Кілійському районі Одеській області скаргу №257/НП від 20.04.06р., за результатами розгляду якої прийнято рішення №1230/02 від 25.04.06р. про залишення вимоги про сплату боргу №62 від 04.04.06р. без змін, а скаргу страхувальника - без задоволення.
Зазначене рішення було оскаржене відповідачем до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, яким прийнято рішення №1679/03 від 29.05.06р. про повернення заяви про перегляд рішення Пенсійного фонду без розгляду.
Позивачем були прийняті рішення №67 від 16.03.2005р. про застосування фінансових санкцій на суму 12877,29грн. та пені за несплату страхових внесків на суму 2183,95грн., рішення №100 від 05.04.2006р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум несвоєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 11520,64грн., рішення №101 від 05.04.2006р. про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на суму 11114,63грн., рішення №108 від 14.04.2006р. про застосування фінансових санкцій на суму 16213грн. та пені за несплату страхових внесків на суму 3555,17грн., рішення №213 від 29.05.2006р. про застосування фінансових санкцій на суму 15629,64грн. та пені за несплату страхових внесків на суму 3531,79грн., вимога №Ю-9 від 01.02.2006р. про сплату 65138,28грн., вимога №Ю-30 від 01.03.2006р. про сплату 113526,89грн., вимога №Ю-59 від 03.04.2006р. про сплату 119324,56грн., вимога №Ю-62 від 04.04.2006р. про сплату 108799,47грн., вимога №Ю-63 від 03.05.2006р. про сплату 85872,97грн.
Таким чином, станом на 20.06.2006р., заборгованість Морського торгівельного порту Усть-Дунайськ склала 479682,48грн., а саме: по страховим внескам за 2006рік –294256,6грн. (32% - 280384,58грн., 1-5%-13872,02грн.), по фінансовим санкціям –67355,52грн., по пені - 9270,91грн. та 108799,47грн. нараховані згідно акту перевірки №12 від 30.03.06р. за період з 01.04.01р. по 21.10.05р.
Крім того, з 21.04.2006р. по 28.04.06р. позивачем була проведена позапланова перевірка Кілійського вантажного портового пункту морського торгового Порту «Усть-Дунайськ» своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.04р. по 31.03.06р., за результатами якої складено акт №17 від 28.04.06р. В акті перевірки зазначено про заниження зобов’язання на суму 11513,43грн. та встановлена несвоєчасна сплата авансових платежів із страхових внесків на загальну суму 26683грн.
Позивачем були прийняті рішення №36 від 26.01.2006р. про застосування фінансових санкцій на суму 2882,62грн. та пені за несплату страхових внесків на суму 88,47грн., рішення №229 від 21.06.06р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум несвоєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 5756,72грн., рішення №230 від 21.06.06р. про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на суму 13341,50грн., вимога №Ю-15 від 01.02.2006р. про сплату 6121,7грн., вимога №89 від 16.06.06р.
Станом на 20.06.2006р., заборгованість Кілійського грузового портового пункту Морського торгівельного порту Усть-Дунайськ склала 60257,82грн., а саме: по страховим внескам за 2006рік –26675,01грн. (32% - 25095,35грн., 1-5%-1579,66грн.), по фінансовим санкціям –21980,82грн., по пені - 88,47грн. та 11513,43грн. нараховані згідно акту перевірки №17 від 28.04.06р. за період з 01.09.04р. по 31.03.06р.
Згідно довідки Одеського обласного управління статистики Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України і він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі.
Згідно довідки Одеського обласного управління статистики №26 Кілійський грузовий портовий пункт є структурним підрозділом Морського торгівельного порту Усть-Дунайськ без права юридичної особи, його включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України і він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі.
У зв’язку з тим, що Кілійський грузовий портовий пункт Морського торгівельного порту Усть-Дунайськ не є юридичною особою, відповідно до ст.ст. 80, 95 ЦК України відповідальність за несвоєчасне та повне внесення сум страхових внесків до органу Пенсійного фонду України за місцем знаходження структурної одиниці несе платник страхових внесків, у складі якого знаходиться структурна одиниця.
Таким чином, заборгованість Морського торгівельного порту Усть-Дунайськ перед управлінням Пенсійного фонду України в Кілійському районі складає 539940, 25грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. (із змінами та доп.) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.15 названого Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Згідно п.1ч.1 ст.14 зазначеного вище Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці –підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно п.6 ч.2 ст.17 вищеназваного Закону страхувальник зобов'язаний: 6) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до вимог ст. 20 даного Закону підприємства повинні сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірах та в строки, визначені зазначеними нормативними актами.
Даний обов’язок Відповідачем не виконано і за ним рахується заборгованість по сплаті страхових внесків станом на 20.06.2006р. на суму 539940,25грн., яка підтверджується розрахунками сум страхових внесків та звітами про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень і витрачання коштів пенсійного фонду за відповідний період.
Згідно п.2 ст.106 названого Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п.3 ст.106 названого Закону територіальні органи Пенсійного фонду є органами стягнення по збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.1-3 п.3 ст.106 зазначеного Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
В матеріалах справи наявні докази одержання Відповідачем надісланих Управлінням Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області вимог про сплату недоїмки.
Згідно ч.8 п.3 ст.106 вищезазначеного Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до п.14 ст.106 зазначеного Закону рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Доказів оскарження вищенаведених вимог та рішень про застосування штрафних санкцій та пені Відповідач не надав, а отже визначені в них суми є узгодженими.
Зазначену суму заборгованості в добровільному порядку відповідачем не сплачено, з врахуванням чого Дунайський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області звернувся до суду з позовом про стягнення останньої.
За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.60, 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Морського торгівельного порту Усть-Дунайськ (р/р26000964867436 у відділені Одеської філії ПУМБ у м. Ізмаїлі, МФО 328191, код ЄДРПОУ 26389024, адреса: 68355, Одеська область, м. Вілкове, вул.Придунайська, 2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області (на р/р 256083014444 в Кілійському відділенні Ощадбанку №6731, МФО 388249, код ЄДРПОУ 24536515, адреса: 68300, Одеська область, м.Кілія, вул.Леніна, 58) заборгованість по збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 539940,25грн. (п’ятсот тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот сорок)грн. 25коп.
3. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Фаєр Ю.Г.