Справа  № 2-1872/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 травня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва              

у  складі : головуючого судді              Калініченко О.Б.

                          при секретарі               Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві  цивільну справу  за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 09.03.2010 року звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідачів борг за спожиту електричну енергію, який становить 2873,36 грн. і не сплачується відповідачами у добровільному порядку.

В позові посилається на те, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку постачає АК «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на відплатній основі. Однак зобов’язання по оплаті наданих послуг відповідачі виконують неналежно, внаслідок чого станом на січень 2010 року заборгованість за спожиту електроенергію становила 2873,36 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. В своїх поясненнях зазначила, що після пред’явлення позову відповідачі в квітні 2010 року сплатили частину заборгованості  і, як вбачається з особового рахунку, заборгованість станом на січень 2010 року становить 2487,55 грн. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату та час слухання справи. Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, вислухавши думку представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що  позов підлягає  задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його вимог не допускається, якщо інше не встановлено  договором або законом.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку постачає АК «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на відплатній основі. Відповідачка ОСОБА_2 значиться зареєстрованою в зазначеній квартирі.

Пунктом 42 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що споживач електричної енергії зобов’язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі. Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у періоді, за який здійснюється оплата.

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.07.2006 року №926 «Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, яке проживає в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, електроопалювальними установками, складає 0,1872 грн.

В ході перевірки оплат, які надійшли на особовий рахунок споживача, було виявлено, що спожита енергія оплачується нерегулярно та не в повному обсязі.

Як вбачається з особового рахунку № НОМЕР_1, заборгованість за спожиту електроенергію, з урахуванням сплачених у квітні 2010 року в рахунок заборгованості 385,81 грн., станом на січень 2010 року становить 2487,55 грн.    

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст.ст. 156, 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно сплачувати витрати по утриманню будинку (квартири) і при домової території та проведенню ремонту, а також плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.  

Як повнолітні члени сім'ї власника, так і наймач в квартирі, що належить громадянинові на правів приватної власності, також зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території. Розмір участі у вказаних витратах встановлюється за згодою власником та членами його сім’ї або наймачем, а в разі спору – вирішується судом.

В такому випадку витрати на утримання будинку та при будинкової території, сплати комунальних послуг мають нести власники незалежно від того, що квартирою користуються і  інші особи, які можуть компенсувати власникам понесені ним витрати у розмірі, визначеному їх домовленістю або в судовому порядку.

Обов’язок на власників жилого приміщення по несенню витрат на утримання будинку і при будинкової території, сплаті комунальних послуг покладений також нормами ст.322 ЦК України, ст.ст.12,13,20,29 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 не є власником квартири і користується квартирою не на підставі договору житлового найму, т. я. як квартира не відноситься до державного житлового фонду, а тому відповідно, не може мати прав і обов’язків власника або наймача  чи члена сім'ї наймача квартири в будинку державного житлового фонду.  

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що заборгованість, яка станом на січень 2010 року становить 2487,55 грн., підлягає стягненню з власника - відповідача ОСОБА_1, а також згідно ст.88 ЦПК України сума сплаченого позивачем держмита у розмірі 51,00 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Керуючись ст. ст. 525, 526, 614 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-58, 60, 224-226  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 2487,55 грн., 51,00 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.        

Суддя: