ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 січня 2021 року  м. ОдесаСправа № 916/1278/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання Земляк А.В.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ «ВКП «Елемент» - Кузнєцова Л.В.,

від ДП «Одеський авіаційний завод» - Шепітко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський авіаційний завод»

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020, ухвалене суддею Невінгловською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 24.09.2020.

у справі № 916/1278/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Елемент»

до Державного підприємства «Одеський авіаційний завод»

про стягнення 525722,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Елемент» (далі ТОВ «ВКП «Елемент») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Одеський авіаційний завод» (далі ДП «Одеський авіаційний завод»). в якому просило суд (з урахуванням заяви від 06.07.2020) стягнути з останнього 825722,62 грн., з яких: 674077,44 грн. основного боргу, 106226,37 грн. пені, 21911,90 грн. 3% річних та 23506,91 грн. інфляційних втрат.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем умов договору від 22.02.2018 №111/МТЗ-18 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару.

У відзиві на позов відповідач зазначив, зокрема, що позивачем невірно вказано момент виникнення обов`язку з оплати, оскільки відповідно до п.5.2 договору остаточний розрахунок між сторонами здійснюється протягом 10 (робочих) днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі продукції. Між тим, акти прийому-передачі ним не підписувались, відповідно зобов`язання з оплати поставленої продукції у відповідача не виникло, у зв`язку з чим нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат є безпідставним. Також зазначив, що  штрафні санкції можуть бути нараховані лише в межах строку дії договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 провадження у справі в частині вимог позивача стягнути з відповідача 300000 грн. закрито, оскільки після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі відповідачем у добровільному порядку було частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 300000 грн, що підтверджується банківською випискою від 25.08.2020.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 у справі № 916/1278/20 (з урахуванням ухвали від 25.09.2020 про виправлення описки) позов ТОВ «ВКП «Елемент» задоволено частково, стягнуто з ДП «Одеський авіаційний завод» на його користь 374077, 44 грн. основного боргу, 51461,75 грн. пені , 21586,18 грн. 3% річних та 21423,49 грн. інфляційних витрат.

Місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначив про його помилковість, здійснив власний розрахунок, відповідно до якого пеня складає 51461,75 грн., 3% річних - 21586,18 грн., а інфляційні втрати - 21423,49 грн.

Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, ДП «Одеський авіаційний завод» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині,прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення 51461,75 грн. пені , 21586,18 грн. 3% річних та 21423,49 грн. інфляційних втрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що між сторонами не підписувались акти приймання-передачі, а тому у відповідача не виникло зобов`язання з оплати вартості поставленої позивачем продукції.  Крім того, строк договору сплинув, а штрафні санкції можуть бути нараховані лише в межах строку дії договору.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2020 для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України (до апеляційної скарги не було надано доказів, що підтверджують сплату судового збору), встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

04.11.2020 від ДП «Одеський авіаційний завод» надійшла заява про усунення недоліків, в додатках до якої додано платіжне доручення № 1763 від 03.11.2020 на суму 3153 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 за апеляційною скаргою ДП «Одеський авіаційний завод» відкрито апеляційне провадження, встановлено ТОВ «ВКП «Елемент» строк до 23.11.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 справу № 916/1278/20 призначено до розгляду на 10.12.2020 о 11:30 год.

В судовому засіданні 10.12.2020 оголошено перерву до 14.01.2021 о 12:00 год.

12.01.2021 від ТОВ «ВКП «Елемент» надійшов відзив на апеляційну скаргу, до якого додано копію листа № 3140/ЮВ від 22.10.2020, копію виписки по рахунку від 19.11.2020 та копії рахунків на оплату № 160 від 04.10.2018 та № 133 від 15.10.2019.

В судове засідання 14.01.2021 з`явились представники учасників справи.

В судовому засіданні 14.01.2021 колегія суддів залишила без розгляду наданий ТОВ «ВКП «Елемент 12.01.2021 відзив на апеляційну скаргу та додані до нього документами з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Як вже зазначалось, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 встановлено ТОВ «ВКП «Елемент» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 23.11.2020.

Разом з тим, в порушення приписів ч. 1 ст. 263 ГПК України, ТОВ «ВКП «Елемент» подало відзив на апеляційну скаргу лише 12.01.2021.

В судовому засіданні представник ТОВ «ВКП «Елемент» стверджував, що направив суду відзив на апеляційну скаргу вчасно, проте з невідомих причин він не надійшов до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги такі твердження представника ТОВ «ВКП «Елемент», оскільки вони не підтверджені належними та допустимим доказами.

Представник ДП «Одеський авіаційний завод» просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 у справі № 916/1278/20 в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Представник ТОВ «ВКП «Елемент» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду – без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2018 між ТОВ «ВКП «Елемент» (виробник) та ДП «Одеський авіаційний завод» (замовник) укладено договір поставки №111/МТЗ-18 (далі договір), за умовами п.1.1 якого виробник зобов`язується, відповідно до креслень та конструкторсько-технічно документації, яка належить замовнику, виготовити та поставити запасні частини для авіаційної техніки (далі продукція), а замовник - прийняти та оплатити продукцію. Конкретна кількість продукції, що постачається, строки та ціна вказуються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Оплата за договором здійснюється наступним чином: замовник протягом 10 (десяти) робочих днів, які рахуються з дня отримання від виконавця рахунку, але не раніше дня підписання специфікації до даного договору, перерахує виконавцеві аванс в розмірі 50% вартості відповідної специфікації; остаточний розрахунок між сторонами здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі продукції (п. 5.2. договору).

У разі потреби, на вимогу будь-якої сторони, сторони проводять звірку взаємних розрахунків з наступним оформленням акту (п. 5.5. договору).

Остаточне приймання продукції здійснюється з оформленням видаткової накладної та товарно-транспортної накладної (п. 7.6 договору).

За порушення строків оплати товарів продукції з замовника стягується пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення (п. 8.3 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018. Закінчення стоку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним договором (п. 11.6 договору).

Усі зміни й доповнення до даного договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі (як додаткові угоди), підписані сторонами й скріплені печатками сторін (п. 11.9 договору).

29.11.2018 між ТОВ «ВКП «Елемент» та ДП «Одеський авіаційний завод» підписано додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до п. 2 якої дію договору № 111/МТЗ-18 від 22.02.2018 продовжено до 31.12.2019, але у будь–якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань.

Відповідно до специфікації № 5 від 27.09.2018 (додаток № 5 до договору) найменуванням продукції є «корпус в зборі» у кількості 10 шт., загальною вартістю 822216 грн. з ПДВ.

Відповідно до специфікації № 12 від 08.10.2019 (додаток № 12 до договору) найменуванням продукції є «кронштейн» у кількості 16 шт., загальною вартістю 374077, 44 грн. з ПДВ.

В матеріалах справи наявна видаткова накладна від 26.12.2018 № 163 (а.с.69), відповідно до якої провідний економіст ВМТЗ Худолій І.М. на підставі довіреності № 1064 від 18.12.2018 (а.с.71 т.1) прийняв від ТОВ «ВКП «Елемент» товар, а саме: «корпус в зборі» у кількості 10 шт. на загальну суму 822216 грн.

В матеріалах даної справи також наявна товарно-транспортна накладна від 26.12.2018 щодо транспортування ТОВ «Удача» (перевізник) від замовника/вантажовідправника ТОВ «ВКП «Елемент» на користь вантажоодержувача ДП «Одеський авіаційний завод» товару «корпус в зборі» у кількості 10 шт.

Згідно виписки по рахунку від 29.11.2018 (а.с.68 т.1) ДП «ОАЗ» перерахувало на рахунок ТОВ «ВКП «Елемент» 50 % авансу у сумі 411108 грн. з призначенням платежу: «аванс 50 % за корпус в зборі, рах.№160 від 04.10.18, дог.№111/МТЗ-18 від 22.02.2018, « 13», тенд.№2941342.

В матеріалах даної справи міститься видаткова накладна № 134 від 04.11.2019 (а.с.73 т.1), відповідно до якої провідний економіст ВМТЗ Худолій І.М. на підставі довіреності № 849 від 04.11.2019 (а.с.74 т.1) прийняв від ТОВ «ВКП «Елемент» товар, а саме: «кронштейн» у кількості 16 шт. на загальну суму 374077,44 грн.

20.03.2020 позивачем направлено відповідачу лист за вих.№14, у якому просив на протязі 30 днів з дати його отримання сплатити заборгованість у сумі 785185,44 грн. (а.с.75 т.1).

У відповідь на вказаний лист відповідач листом за вих.№1001/МТЗ від 02.04.2020 повідомив позивача, що у зв`язку із скрутним фінансовим становищем не має можливості погасити заборгованість у розмірі 785185,44 грн. у визначений позивачем термін.

На виконання п. 5.5. договору між сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період: листопад 2018 року по жовтень 2019 року за договором №111 МТЗ-18 від 22.02.2018, в якому, зокрема, вказана заборгованість у розмірі 411108 грн. по специфікації №5.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем сплачено на користь позивача 111108 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 784 від 27.05.2020 (а.с.116 т.1) (призначення платежу: «част.розрах.за корпус в зборі Е-9027.010.010.000, рах.160 від 04.10.18, дог.№111/МТЗ-18 від 22.02.18, сп.5, « 15», тен.2941342»).

Листом від 03.06.2020 за № 1591/ЮВ відповідач повідомив позивача про часткову сплату заборгованості у сумі 111108 грн., а щодо залишку заборгованості – запропонував погашення згідно графіку. (а.с.117 т.1).

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем у добровільному порядку було сплачено позивачу 300000 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.08.2020 та не заперечується учасниками справи.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «ВКП «Елемент» стягнути з ДП «Одеський авіаційний завод» 825722,62 грн., з яких: 674077,44 грн. основного боргу, 106226,37 грн. пені, 21911,90 грн. 3% річних та 23506,91 грн. інфляційних втрат. з підстав неналежного виконання умов договору в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару.

Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару. Оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем частково сплачено суму основної заборгованості (300000 грн), ухвалою від 14.09.2020 суд закрив провадження у справі в цій частині. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначив про його помилковість, здійснив власний розрахунок, відповідно до якого пеня складає 51461,75 грн., 3% річних - 21586,18 грн., а інфляційні втрати - 21423,49 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже зазначалось раніше, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1196293,44 грн., а саме: згідно специфікації № 5 від 27.09.2018 на суму 822216 грн., (видаткова накладна від 26.12.2018 №163) та специфікації № 12 на суму 374077,44 грн., (видаткова накладна № 134 від 04.11.2019).

ДП «ОАЗ» перерахувало на рахунок ТОВ «ВКП «Елемент» 411108 грн. та під час розгляду справи в суді першої інстанції, – ще 411108 грн.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 374077,44 грн. (1196293,44 грн. - 411108 грн. - 411108 грн.).

Докази сплати відповідачем 374077,44 грн. матеріали справи не містять.

Щодо доводів скаржника про те, що між сторонами не підписувались акти приймання-передачі, а тому у відповідача не виникло зобов`язання з оплати вартості поставленої позивачем продукції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 2 ст. 9 цього Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що підписання відповідачем видаткових накладних № 163 від 26.12.2018 та № 134 від 04.11.2019, фіксують факт здійснення господарської операції і є підставою для здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, в матеріалах даної справи міститься підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків, який фактично свідчить про визнання відповідачем заборгованості.

Також колегією суддів враховується листування між сторонами, в якому відповідач не заперечує заборгованість а, навпаки, пропонує графік її погашення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 374077,44 грн. основного боргу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 8.1 договору за не виконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами договору.

Пунктом 8.3. договору визначено, що за порушення строків оплати товарів продукції з замовника стягується пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції перерахунок пені, 3% річних та інфляції, судова колегія погоджується з ним.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що штрафні санкції можуть бути нараховані лише в межах строку дії договору, оскільки 29.11.2018 між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору № 111/МТЗ-18 від 22.02.2018, відповідно до п. 2 якої дію договору продовжено до 31.12.2019, але у будь–якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право нарахування штрафних санкцій за весь період прострочення, за винятком випадку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 у справі № 916/1278/20 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог  статті 129 ГПК України  покладаються на ТОВ «Укрхімресурс».

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 у справі № 916/1278/20 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський авіаційний завод» залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Одеський авіаційний завод».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до  статті 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.01.2021.

Головуючий суддя                                                            Л.О. Будішевська

Суддя                                                                                     С.В. Таран

Суддя                                                                                     Л.В. Поліщук