Справа № 721/529/20        

                                                                    Провадження №2/525/116/2021                

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2021 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Прасол Я.В.,

секретар судових засідань - Хоменко М.М.,

з участю відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

       16.10.2020 до Великобагачанського районного суду з Путильського районного суду Чернівецької області надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

       Позовна заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала заяву без номеру від 13.09.2011 згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач ОСОБА_1 своїм підписом у вказаній анкеті-заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана заява без номеру від 13.09.2011 разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та АТ КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг. Умови та правила надання банківських послуг є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Щодо зміни кредитного ліміту позивач керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Договору, на підставі яких Відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідач взяв на себе зобов`язання на підставі п.п. 2.1.5.5. Договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6., на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку. Відповідно до п. 2.1.1.3.3. Договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п. 2.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у тому числі з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

       Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі встановленому в Тарифах, які діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

       Позивач свої зобов`язання виконав, встановивши на картковий рахунок Відповідача кредитний ліміт.

       Відповідачем порушено зобов`язання за кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 08.06.2020 вона має заборгованість в сумі 28714,69 грн., з яких: 18615,24 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 18615,24 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8255,89 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача та понесені позивачем при зверненні з позовом до суду судові витрати.

       Згідно Статуту АТ КБ „ПриватБанк” є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ „ПриватБанк” (а.с.67-68). Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

       Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12.11.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

       Представник позивача АТ БК «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 2).

       Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні суду пояснила, що дійсно зверталася до позивача з метою отримати кредитний ліміт на картковий рахунок, кредит їй Банком було надано, вона користувалася кредитними коштами та завжди повертала. Наявність боргу перед Банком визнає, але через проблеми зі здоров`ям та скрутне матеріальне становище немає можливості погасити заборгованість.

       Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 , вивчивши письмові матеріали справи, встановив, що відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 13.09.2011 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с. 34 (на звороті) - 35). У подальшому кредитний ліміт збільшився до 18630,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 .

       В Анкеті зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Зобов`язувалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.ua. Вбачається, що у Анкеті-заяві позичальника від 13.09.2011 процентна ставка не зазначена (а.с. 34 (на звороті) - 35).

       Судом встановлено, що відповідачем у період часу з 13.09.2011 по 01.05.2020 здійснювались витрати кредитних коштів. При цьому, нею вносились платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту, вказані дії зокрема вказують на те, що відповідачем витрачались кредитні кошти та періодично вносились такі на погашення заборгованості (а.с. 21-31).

       Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

       Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

       Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

       Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

       Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

       За змістом частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

       Згідно статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

       У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач АТ КБ «ПриватБанк»).

       Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому що, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

       За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

       Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

       Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача, крім тіла кредиту, заборгованості за простроченими відсотками, АТ КБ «ПриватБанк» посилався на договірний характер таких правовідносин.

       За правилами статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

       Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

       Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

       Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

       Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

       На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 13.09.2011, яка підписана сторонами; копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та розрахунки заборгованості за договором станом на 31.05.2015 та 30.09.2019.

       Разом з тим, зазначені документи не підтверджують погодження між сторонами умов кредитування, оскільки надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника.

       У заяві-анкеті від 13.09.2011 підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення розміру процентів та відповідальності сторін за порушення зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів).

       Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому його не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.09.2011. Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов`язання зі сплати саме зазначеного в Умовах розміру відсотків, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

       Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16, а також з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

       Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати, як невід`ємну складову змісту договору.

       У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, АТ КБ «ПриватБанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

       Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

       Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

       З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку про доведеність факту виконання кредитодавцем - позивачем, взятих на себе зобов`язань за спірним кредитним договором, оскільки ним надані були грошові кошти відповідачу у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку. Тобто позивач виконав зі своєї сторони умови договору, у відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

       Щодо виконання зобов`язань за кредитним договором зі сторони відповідача, то останній ухиляється від їх виконання.

       Умови договору відповідачем порушені, про що свідчать розрахунок заборгованості наданий позивачем, згідно якого у відповідача виникла заборгованість, що в подальшому за відсутності щомісячних фіксованих платежів призвело до нарахування відсотків за користування кредитом.

       У зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків відповідачем, станом на 08.06.2020 вона має заборгованість в сумі 28714,69 грн., з яких: 18615,24 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 18615,24 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8255,89 грн. – заборгованість за простроченими відсотками (а.с. а.с.20,21 зворот).

       Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

       При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач ОСОБА_1 ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та у розмірі зазначеному в документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

       Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника.

       При цьому суд враховує, що роздруківка із сайту не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення однієї сторони (у даному випадку - Банку), який може вносити відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.

       У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися самим Банком у період часу з моменту виникнення спірних правовідносин з 13.09.2011 до моменту звернення до суду з даним позовом 10.07.2020, тобто позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.

       Враховуючи викладене, правову позицію Верховного Суду, визначену у постанові № 342/180/17 від 03.07.2019, яка підлягає застосуванню, той факт, що позивачем не доведено, що позичальник ознайомлений з порядком та умовами нарахування і сплати відсотків, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача в межах заявлених вимог заборгованість за кредитом в сумі 18615,24 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування кредитом з 13.09.2011 по 08.06.2020 необхідно відмовити.

       Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

       Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на 64,83% (18615,24 * 100%/28714,69), що становить 1362,72 гривень (2102 * 64,83%).

       Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 62, 81, 82, 89, 141, 258, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України; ст..ст. 526, 527, 530, 551, 554, 610, 623, 651, 1049 ЦК України,

у х в а л и в:

       Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором без номеру від 13.09.2011 у розмірі 18 615 (вісімнадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) гривень 24 копійок – заборгованості за тілом кредиту, станом на 08 червня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1 362 (одну тисячу триста шістдесят дві) гривні 72 копійки.

       В іншій частині позовних вимог відмовити.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), код ЄДРПОУ 14360570; відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у встановленому законом порядку на проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено 18.01.2021.

Суддя                                                                           Я.В. Прасол