ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2010 року о 12-20 годині, Справа № 2а-4688/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
при секретарі Полтавці Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що з 9 по 26 лютого 2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було проведено планову виїзну документальну перевірку її фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства.
За результатами перевірки було складено акт №93/17-2/2427114048 від 03.03.2009, на підставі якого було винесене податкове повідомлення-рішення №0000451702/0 від 17.03.2009 про сплату 27 581,67 гривень за платежем «податок з доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності».
Не погоджуючись з прийнятим повідомленням-рішенням, 27.03.2009 вона розпочала процедуру його адміністративного оскарження, за результатами якого оскаржуване повідомлення-рішення було залишено без змін, крім того було винесене податкове повідомлення-рішення №0000451702/1 від 21.05.2009 про сплату вказаного податку у розмірі 27 581,67 гривень.
Не погоджуючись і з цим повідомленням-рішенням, вона подала скаргу до ДПА у Запорізькій області, за результатами розгляду якої було збільшено суму податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб на суму 5 516,33 гривень та 06.08.2009 винесено податкові повідомлення-рішення про сплату вказаного податку у розмірі 27 581,67 гривень - № 0000451702/2 та №0001581700/2 - у розмірі 5 516,33 гривень.
Вважаючи, що під час проведення перевірки та при розгляді скарг було невірно визначено розмір її виручки, позивачка просить визнати протиправними зазначені вище податкові повідомлення-рішення № 0000451702/0 й №0001581700/2 та скасувати їх.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав.
Відповідач позов не визнав й просить відмовити в його задоволенні, зазначивши в запереченнях, що за результатами планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати до бюджету податків,зборів (обов’язкових платежів) за період з 01.10.2005 по 31.12.2008 фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було встановлено порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 (далі – Декрет №13-92); ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 (далі – Закон №889); пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 (далі - Закон №2181), внаслідок чого встановлено, що позивачкою занижено податок з доходів фізичних осіб на 27 581,67 гривень.
За наслідками зазначеної перевірки було складено акт №93/17-2/2427114048 від 03.03.2009, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0000451702/0 від 17.03.2009 про сплату 27 581,67 гривень за платежем по податку з доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.
Не погоджуючись з твердженнями позивачки, відповідач зазначає, що за договорами консигнації нею отримано виручку від реалізації товарів у сумі 10 005 624,44 гривень, а у її звіті суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку вона звітувала про виручку у розмірі 218 370,03 гривень. Дана розбіжність виникла у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 вела торгівельну діяльність консигнаційним товаром та всі отримані транзитні грошові кошти від реалізації зазначеного товару перераховувала на розрахунковий рахунок консигнанта. Таким чином, позивачка включила до загального обсягу виручки не всю отриману виручку, а лише суму консигнаційної винагороди за реалізацію даного товару.
У зв’язку з цим ДПІ у Шевченківському районі було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки, відповідно з вимогами ст.ст.13,14 Декрету №13-92, збільшення суми оподаткованого доходу призвело до нарахування податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2007 рік у розмірі 7 109,48 гривень та за 2008 рік – 20 472,19 гривень.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивачка оскаржило його в адміністративному порядку, в результаті якого 31.07.2009 ДПА у Запорізькій області винесено рішення №352/14/25-020, яким раніше винесені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення. Крім того, ДПІ у Шевченківському районі 06.08.2009 було винесене податкове повідомлення-рішення №0001581700/2, яким суму податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб збільшено на 5516,33 гривень.
У судовому засіданні представник відповідача просить відмовити у позові.
Згідно повідомлення №05/2194-09 від 11.09.2009, у справу вступив прокурор, який у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представників сторін, прокурора, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2008.
За наслідками цієї перевірки було складено акт №93/17-2/2427114048 від 03.03.2009, яким встановлено порушення ст.13 Декрету №13-92; ст.19 Закону №889; пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181, внаслідок чого встановлено, що позивачкою занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 27 581,67 гривень, у тому числі: за ІІ-IV квартал 2007 року – на 7109,48 гривень, за 2008 рік – на 20 472,19 гривень.
На підставі цього акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000451702/0 від 17.03.2009 про сплату 27 581,67 гривень за платежем «податок з доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності».
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 скористалася своїм правом на адміністративне оскарження і звернулась 27.03.2009 до ДПІ зі скаргою, за результатами розгляду якої прийняте рішення №6277/10/25-002 від 21.05.2009 «Про результати розгляду первинних скарг», яким оскаржуване повідомлення-рішення залишено без змін. Крім того, податковим органом було прийнято нове повідомлення-рішення №0000451702/1 від 21.05.2009 про сплату податкового зобов’язання у сумі 27 581,67 гривень.
01.06.2009 позивачка звернулася до ДПА України у Запорізькій області з повторною скаргою на вище вказане податкове повідомлення-рішення, на підставі якої було проведено позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1
За результатами цієї перевірки складено акт №311/17-2/2427114048 від 29.07.2009, яким підтверджено висновки, викладені у попередньому акті від 03.03.2009, та встановлено заниження податку з доходів фізичних осі на загальну суму 27 581,67 гривень, у тому числі: за ІІ-IV квартал 2007 року – на 7109,48 гривень, за 2008 рік – на 20 472,19 гривень.
Розглянувши матеріали планової та позапланової перевірок, ДПА України у Запорізькій області було прийняте рішення №352/14/25-020 від 31.07.2009, яким раніше винесені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення, а також були збільшені податкові зобов’язання з вказаного податку на 5516,33 гривень. Тому 06.08.2009 ДПІ у Шевченківському районі було винесене нове податкове повідомлення-рішення №0001581700/2, яким збільшено суму податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб на 5516,33 гривень.
Судом встановлено, що згідно наданої позивачкою заяви, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», вона здійснювала підприємницьку діяльність шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку за ставкою 200 гривень у сфері оптової торгівлі будівельними матеріалами за договорами консигнації від 01.10.2005 б/н, 10.04.2006 №01 та 10.04.2007 №2. Вищевказаними договорами, укладеними між ФОП ОСОБА_1 (консигнатором) та ТОВ «ТВК «Сандра Голд» (консигнантом), передбачено продаж продукції за комісійну винагороду (комісійну торгівлю).
Згідно п.п. 1.1, 1.2 цих договорів консигнації, їхнім предметом є надання консигнатору для продажу на умовах консигнації товар в кількості та номенклатурі, згідно заявки Консигнатора, по цінам, згідно наведеної Специфікації або рахунку, накладної. Консигнатор реалізує товар від свого імені, але за рахунок Консигнанта.
Також судом встановлено, що протягом періоду, який перевірявся ДПІ, позивачкою отримано виручку у розмірі 15 543 143,94 гривень, що підтверджується Книгою обліку доходів та витрат, банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків по виплаті комісійної винагороди між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ТПК «Сандра Голд».
Згідно абзаців 1,2 ст.1 Указу, спрощена система оподаткування обліку та звітності запроваджується для суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 гривень.
Позивачка у позові зазначала, що оскільки між нею та ТОВ «ТВК «Сандра Голд» було укладено договори консигнації, згідно яких ТОВ «ТВК «Сандра Голд» надавало їй для продажу будівельні матеріали, за що вона отримувала винагороду, а кошти, що були отримані від реалізації даного товару, перераховувалися на розрахунковий рахунок Консигнанта - «ТВК «Сандра Голд», тобто дані кошти є транзитними й при визначенні суми виручки від реалізації продукції для нарахування податку з доходів фізичних осіб ці грошові кошти не повинні враховуватися в базу оподаткування.
Виручкою є її винагорода за договорами консигнації, яка, згідно п.1 Указу, не перевищувала обсяг виручки від реалізації товару 500 000 гривень за рік, а тому вона мала повне право працювати за спрощеною системою оподаткування у 2006, 2007, 2008 роках
Між тим, суд вважає, що таке тлумачення позивачкою та її представником обсягу виручки від реалізації товару є хибним - згідно абзацу 5 ст.1 вищевказаного Указу, виручкою від реалізації продукції вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому не має значення, що частина цієї суми в подальшому перерахована позивачкою іншій особі - ТОВ «ТВК «Сандра Голд», консигнанту, в межах договору консигнації, адже і винагорода, і грошові кошти за проданий товар отримані ФОП ОСОБА_1
У судовому засіданні представник позивачки не заперечував, що загальний обсяг виручки від реалізації продукції у I кварталі 2007 року перевищив 500000 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинна була подавати податкову декларацію за наслідками звітного періоду, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки (I квартал 2007 року), та сплатити суму податку в порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який діє в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.
Згідно ст. 14 зазначеного Декрету й пп. 14.4 п. 14 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, декларація представляється протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Судом встановлено, що позивачкою декларації про доходи після I кварталу 2007 року до ДПІ не надавалися, нею не було додержано вимог законодавства про перехід до загальної системи оподаткування, у зв’язку з цим ДПІ у Шевченківському районі було самостійно визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб ПП ОСОБА_1 за період з ІІ кварталу 2007 року по IV квартал 2008 року включно - з урахуванням доходів та витрат, понесених ПП ОСОБА_1, для визначення об’єкту оподаткування за звітні роки.
Крім того, слід також зазначити, що, відповідно до ст.3 Указу, ставки єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюються місцевими радами залежно від виду їх діяльності, є фіксованими і не залежать від розміру виручки фізичної особи - платника єдиного податку, в межах дозволеного Указом її обсягу - 500 тисяч гривень, тобто, в даному випадку, річний обсяг виручки позивачки є лише критерієм визначення її можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, на відміну від юридичних осіб, для яких обсяг виручки є об’єктом оподаткування.
Отже, суд приходить до висновку, що ДПІ було правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки податок з доходів фізичних осіб було визначено виключно з суми комісійної винагороди ОСОБА_1 - до бази оподаткування не враховувалися транзитні кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок позивачки в якості виручки за здійснення операцій з продажу товарів.
Керуючись ст.ст.17, 158 - 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позову до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000451702/0 від 17.03.2009 та № 0001581700/2 від 06.08.2009, якими визначено суму її податкового зобов’язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі 27581,67 гривень та 5516,33 гривень – відповідно.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова у повному обсязі виготовлена 02.04.2010
Суддя О.В. Матяш