справа № 361/5727/20

провадження № 2/361/3211/20

10.12.2020

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,

за участю секретарів: Зазимко А.Ю., Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягувати із ОСОБА_2 на її користь аліменти на дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі Ѕ частки його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня подання позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначала, що 07 грудня 1989 року вона і ОСОБА_2 уклали шлюб, від цього шлюбу вони мають дев`ятьох дітей, четверо з яких є неповнолітніми: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент подачі позову вона проживає разом із чоловіком та дітьми за однією адресою, її неповнолітні діти знаходяться на її утриманні, батько дітей добровільно коштів на утримання дітей не надає, домовлятися щодо утримання дітей відповідач не бажає, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Відповідач ОСОБА_2 на момент подачі позову працює слюсарем-сантехніком у комунальному підприємстві міста Києва, є фізично здоровою, працездатною особою, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. Вона працює прибиральницею службових приміщень, де отримує мінімальну заробітну плату, також отримує пенсію за віком, проте кошів для забезпечення проживання дітей не вистачає.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд він не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

З`ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, від цього шлюбу вони мають дев`ятьох дітей, четверо з яких є неповнолітніми: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом із батьками, що підтверджується актом обстеження матеріально-житлових умов проживання від 20 липня 2020 року, складеним депутатом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Науменком Т.Г.

У вказаному акті зазначено, що позивач ОСОБА_1 протягом двох років самостійно займається вихованням та матеріальним забезпеченням дітей. Відповідач ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків належним чином не виконує, матеріальної допомоги на утримання дітей позивачу він не надає.

Домовленості щодо утримання дітей батьком між сторонами не досягнуто.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ч. 1 ст. 12 цього ж Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України закріплено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України).

Відповідно ч. ч. 2, 3 ст. 150, ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснив, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином покладених на нього законом батьківських обов`язків не виконує, матеріальної допомоги на утримання чотирьох дітей позивачу він не надає, а також те, що обов`язок по утриманню дітей законом покладена на обох батьків у рівній мірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на чотирьох дітей у розмірі Ѕ частки заробітку (доходу) відповідача ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Суд вважає необхідним визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на чотирьох дітей у розмірі Ѕ частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму на кожну дитину, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

У ч. 1 ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у справах про стягнення аліментів позивачі від сплати судового збору звільняються.

Виходячи з наведеного, із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 206, 259, 263 - 265, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі Ѕ частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 27 серпня 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.