Справа № 2-1618-1/10

рядок статистичного звіту 18

                                                    У Х В А Л А                                                                2 дні

14 травня 2010 року суддя Печерського районного суду міста Києва Мельник А. В. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд» про зобов’язання вчинити дії та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 звернулися до суду зі спільною позовною заявою в якій просять зобов’язати ТОВ «Укрсоцбуд» вжити всіх передбачених законодавством заходів, необхідних для прийняття в експлуатацію, в тому числі подати заяву про видачу сертифіката відповідності щодо чотирьох закінчених будівництвом та розташованих у місті Ірпінь багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться у місті Ірпінь в районі заводу «Ірпіньмаш» (житловий комплекс «Гранд Лайф») відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534), а  також стягнути з ТОВ «Укрсоцбуд» на користь кожного з них неустойку за порушення відповідачем умов попереднього договору міни та збитки у зв’язку з ухиленням відповідача від встановлення металопластикових вікон з двокамерним склопакетом, мийки і унітазу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, прихожу до висновку, що зазначена справа не підсудна Печерському районному суду міста Києва з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Вказане визначення критерію підсудності зазначено: категорії позовів, а саме: «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є більш широким, ніж критерій «позови, де предметом спору є нерухоме майно або дії сторін щодо нерухомого майна, а також позови, де нерухоме майно є об’єктом, а не предметом спірних правовідносин».

Крім цього, у відповідності до частин 1, 2 статті 381 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Норма частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України передбачає, що майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки, а відповідно до частини 2 зазначеної статті цього ж Кодексу, майнові права визнаються речовими правами.

Таким чином, прихожу до висновку, що у разі звуження визначеного ч. 1 ст. 114 ЦПК України критерію віднесення позовів до виключної підсудності шляхом обмеження його визначенням лише предмета (об’єкта) позову, втрачається сама можливість чіткого застосування зазначеної частини цієї статті ЦПК України та виникають умови для порушення встановлених законом правил виключної підсудності за позовами, що виникають з приводу нерухомого майна та застосування наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Таким чином, правила виключної підсудності, визначені ч. 1 ст. 114 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються і позовів щодо будь-яких вимог, пов’язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири тощо).

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зокрема копії попередніх договорів міни вбачається, що спір виник з договорів щодо майнових прав позивачів на нерухоме майно (квартири) у житловому комплексі «Гранд Лайф», що розташований у місті Ірпінь Київської області, що територіально не знаходиться в Печерському районі міста Києва.

Отже, оскільки місцезнаходженням майна, з приводу якого виник позов, є місто Ірпінь Київської області, застосовуючи правило виключної підсудності, прихожу до висновку, що така обставина унеможливлює розгляд даного позову Печерським районним судом міста Києва як районним судом загальної юрисдикції.

Відповідно до статті 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття  провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала; ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

За таких обставин, коли встановлено, що дана справа не підсудна Печерському районному суду міста Києва, то позовну заяву разом з всіма додатками до неї слід повернути  позивачам для подачі до належного суду.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 114, ст. 115 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд» про зобов’язання вчинити дії та стягнення коштів - разом з всіма додатками до неї повернути позивачам.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду подається до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва протягом п‘яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя