Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2- 182/2010 р.
22 березня 2010 р. Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі: головуючого судді: Маньковської О.О., при секретарі: Савіній Г.Ф., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Краснодона цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в зв»язку з затопленням квартири.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що вона проживає з сім”єю в квартирі АДРЕСА_1. Над її квартирою розташована квартира №248, в якій проживає відповідач ОСОБА_2 Відповідачка не слідкувала за технічним станом обладнання з водопостачання в своїй квартирі, та внаслідок необережного користування системою водопостачання 15.06.2009 року залила квартиру позивача. Внаслідок затоплення квартири, позивачу була спричинена матеріальна шкода, а саме: пошкоджені та потребують заміни шпалери у залі, кухні, коридорі, ванній кімнаті та туалеті на стінах та на стелі та в коридорі на стелі. Крім матеріальної шкоди, у зв’язку з затопленням квартири, позивачу також спричинена моральна шкода, пов”язана з дискомфортом, порушенням нормального укладу життя позивача, яку позивач оцінює у 500 грн.. Позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 1051 грн, моральну шкоду у розмірі 500 грн., а також витрати на правову допомогу – 100 грн., судові витрати – 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи – 120 грн.
В судовому засіданні позивач пояснила, що проживає з сім’єю в квартирі АДРЕСА_1. Над її квартирою розташована квартира №248, в якій проживає відповідач ОСОБА_2. Відповідач не слідкувала за технічним станом обладнання з водопостачання в своїй квартирі, та в наслідок необережного користування системою водопостачання 15.06.2009 року залила квартиру позивача. Внаслідок затоплення квартири позивачу була спричинена матеріальна шкода, а саме: пошкоджені та потребують заміни шпалери у залі, кухні, коридорі, ванній кімнаті та туалеті на стінах та на стелі та в коридорі на стелі. Факт затоплення підтверджується актом, вартість ремонту підтверджується локальною сметою, з якої видно, що вартість ремонтних робіт складає 1051 грн.. Крім матеріальної шкоди, у зв»язку з систематичним затопленням квартири, позивачці спричинена ще й моральна шкода, яка пов’язана з дискомфортом, порушенням нормального укладу життя позивача, яку позивач оцінює у 500 грн.. Позивачка просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 1051 грн, моральну шкоду у розмірі 500 грн., а також витрати на правову допомогу – 100 грн., судові витрати – 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи – 120 грн..
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, наполягала на задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що проживає в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Квартиру приватизувала у 90-х роках. 13-14 червня 2009 року водопостачання до її квартири не здійснювалось. 15.06.2009 року почула стук. Зайшла в туалет та побачила, що при подачі було зірвано кран разом з різьбою на холодному водопостачанні, в наслідок чого була затоплена квартира позивача. Позвонила сусідам, прийшов сусід ОСОБА_4, взяв шланг та вставив його в місце відриву різьби з краном і направив його в туалет, щоб уникнути ще більшого затоплення. В ТОВ «Зеніт-Т» щодо ремонту крана до аварії не зверталась.
Представник 3-ї особи ТОВ «Зеніт-Т» у судове засідання не з»явився, про причини неявки суду не повідомив, про час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник 3-ї особи КП «Водоканал» у судове засідання не з’явився, надав письмові пояснення, в яких вказав, що на НПС «Советський», яка забезпечує тиск води у будинку №3 кв.Советського у м.Кроаснодоні, тиск води на виході насосної станції складав 42м., а відповідно до п.2.28 СніП 2.04.02.-84 "Водонсабжению. Наружные сети и сооружения» вільний напор в зовнішніх мережах господарсько-питного водопроводу у споживачів не повинен перевищувати 60м., та просив розглянути справу за його відсутність.
Суд вислухавши сторони, свідків, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши письмові матеріали справи, вважає вимоги позову такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлено, що дійсно, позивач ОСОБА_3 проживає та є наймачем квартири, розташованої за адресою: м. Краснодон, кв. Советський, 3/244, про що свідчить довідка ТОВ «Зеніт-Т», яка додана до матеріалів справи. Вказана квартира знаходиться на балансі ТОВ «Зеніт-Т» м.Краснодона. Відповідачка по справі проживає та є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка розташована над квартирою позивача.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що до ТОВ «Зеніт-Т» подавалась заявка від ОСОБА_2 з приводу зірвання крану на стояку холодної води. Слюсарі вийшли на місце, де побачили, що кран було зірвано та поставлен шланг і вода текла в унітаз, щоб уникнути ще більшого затоплення. У квартирі ОСОБА_3 було затоплено: стіни та підлога в коридорі, в залі.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що на момент затоплення квартири ОСОБА_3 вона працювала у ТОВ «Зеніт-Т» майстром дільниці, у чергового була відмітка 15.06.2009 р. о 6-0 год. ранку про аварію у квартирі позивача. Коли прийшли до позивача, то сусіди вже виправили неполадки і не видно було, що було зірвано. Але, коли велись зварювальні роботи, то міняли кран, який під тиском води був зірваний. В квартирі позивача затоплено коридор, зал, прихожа, кухня, ванна кімната, туалет. Про затоплення був складений акт.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 15.06.2009 року о 5-15 год. до її чоловіка за допомогою звернулась ОСОБА_3, ОСОБА_4 взяв пластикову трубку та пішов до позивача, у неї в туалеті було зірвано кран, ОСОБА_4 надів пластикову трубку туди, де відірвалась різьба з краном і направив його в туалет, щоб уникнути ще більшого затоплення.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що до неї постукала сусідка, вона зайшла до неї в квартиру і побачила, що в квартирі була вода в коридорі та в туалеті, тому, як в туалеті під тиском води був зірваний кран.
Згідно з актом ТОВ «Зеніт-Т» від 15.06.2009р., який доданий до матеріалів справи, у квартирі відповідача відбулося зірвання крану разом з різьбою на стояку холодного водопостачання, та затоплення квартири позивача. В результаті було затоплено: зал – стіна (шпалери), стеля (шпалери), прихожа— стеля (шпалери), коридор – стеля (шпалери), стіна (шпалери), кухня – стеля (шпалери), стіна (шпалери), ванна кімната - стеля ,стіна, туалет – стеля , (шпалери), стіна (а.с.5,18,19).
Зазначені ушкодження також підтверджуються дефектним актом від 16.07.2009р.(а.с.6) та сметним розрахунком (а.с.7,8), складеним ТОВ «Зеніт».
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, „обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню”.
Ушкодження, визначені в Акті, дефектному акті, кошторисному розрахунку – сторонами не оспорюються. Сторони відмовились від проведення будівельно-технічної та товарознавчої експертизи по встановленню причини залиття квартири водою і визначення вартості спричинених пошкоджень, просили розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Сторонами визнано, що вартість ремонтних робіт складає 1051 грн.
Згідно з положеннями ст.22 Цивільного кодексу(далі - ЦК України), „особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування”. Згідно з ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЖК України, громадяни, що мають у приватній власності житловий будинок (квартиру), зобов"язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку при домову територію.
Згідно положень ст. 177 ЖК України Громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень...Наймачі жилих приміщень …повинні провадити за свій рахунок поточний ремонт жилих приміщень..
Згідно з ПКМУ від 24 січня 2006 р. N 45 Про внесення змін до постанови ПКМУ від 8 жовтня 1992 р. N 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" «Власник та наймач квартири зобов'язаний: проводити за власні кошти ремонт квартири».
Правилами ч.1 ст.10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» Утримання приватизованих квартир (будинків), кімнат у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Згідно пояснень відповідача по справі, її квартира є приватизованою. З моменту приватизації квартири ремонт системи водопостачання вона не проводила, хоча бачила, що зварювальний шов на трубі іржавив; з заявою до ТОВ «Зеніт» про заміну труби та крана в туалеті вона не зверталась. Причиною затоплення квартири позивача по справі є зірвання крану разом з різьбою на холодному водопостачанні.
У довідці, наданій КП «Водоканал», НПС «Советський», яка забезпечує тиск води у будинку №3 кв.Советського у м.Краснодоні, тиск води на виході насосної станції складав 42м., а відповідно до п.2.28 СніП 2.04.02.-84»Водонсабжению.Наружные сети и сооружения» вільний напор в зовнішніх мережах господарсько-питного водопроводу у споживачів не повинен перевищувати 60м. Тобто судом встановлено, що тиск води, яка подавалась до квартири відповідача 15.06.2009 року не перевищував нормативні показники. На підставі вказаного суд критично оцінює твердження відповідача про те, що зрив крану на трубі відбувся через підвищений тиск подачі води.
На підставі наведеного суд дійшов до висновку, що всупереч вимогам ст.. 151, 177 ЖК України, відповідач неналежним чином утримувала належну їй квартиру, а саме - своєчасно не звернулась до обслуговуючої організації з приводу ремонту системи централізованого водопостачання, хоча бачила необхідність цього.
Правилами ст.1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що в момент затоплення, згідно довідки КП «Водоканал» тиск на подачі води відповідав нормативам, суд вважає доведеним факт того, що відповідачем ОСОБА_2 не було прийнято заходів щодо своєчасного ремотну системи водопостачання та заміни крану, хоча це є обов"язком власника житла, а тому дії (бездіяльність) відповідача є винними й знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку з матеріальною шкодою, що була спричинена позивачу.
Суд, перевіривши надані докази щодо підтвердження матеріальної шкоди, зроблені позивачем в зв’язку з цим розрахунки, враховуючи, що саме діями (бездіяльністю) відповідача, які виразились у недбалому догляді за технічним станом обладнання з холодного водопостачання, позивачу заподіяна майнова шкода, дійшов висновку про необхідність задовольнити позов в цій частині у повному обсязі, та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1051 грн. у рахунок компенсації матеріальної шкоди, спричиненої затопленням квартири.
Окрім того, позивач просила стягнути з відповідача суму моральної шкоди в розмірі 500 гривень.
Згідно з ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є завдання моральної шкоди іншій особі. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ст.23 ЦК України).
Відповідно до положень ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з положеннями ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Відповідно до положень ст.1167 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), загальними підставами відповідності за завдану моральну шкоду є спричинення моральної шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями особи, яка її завдала, за наявності її вини. При встановленні наявності моральної шкоди суд виходив з правил, встановлених положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.
Суд вважає, що моральна шкода в даному випадку – це втрати немайнового характеру, які позивач зазнала внаслідок моральних страждань, негативних наслідків, заподіяних їй незаконними діями відповідача, які знайшли свій вираз у душевних стражданнях позивача в зв’язку з ушкодженням майна, тривалою відмовою відповідача погасити добровільно спричинену шкоду, у нервовому струсі, негативних явищах, які зазнала позивач в зв’язку із незручностями, які вона змушена була терпіти, знаходячись у вологому приміщенні, користуючись мокрими, брудними речами.
Суд, всебічно, повно, об’єктивно дослідивши обставини справи, враховуючи характер, ступінь, тривалість моральних страждань позивачки, а також з урахуванням положень ст.1167 ЦК щодо покладення обов’язку з відшкодування моральної шкоди на особу, що її завдала, вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задовольнити в повному обсязі, а саме- стягнути з відповідача на користь позивача 500 гривень у рахунок компенсації моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 271 грн. судових витрат, оскільки ця сума знайшла своє підтвердження під час судового розгляду справи.
Враховуюче вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальний збиток у розмірі 1051 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., державне мито в сумі 51 грн., витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 грн., витрати на правову допомогу – 100 грн.. Усього стягнути суму в розмірі 1822грн.
Керуючись ст.ст. 10,11,62,212-215, 88 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11,15,23,386,1166,1167 ЦК України, ст.177 ЖК України, ч.1 ст.10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ПКМУ від 24 січня 2006 р. N 45 Про внесення змін до постанови ПКМУ від 8 жовтня 1992 р. N 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1051 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої затопленням квартири, 51 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, 100 грн. витрат на правову допомогу; всього стягнути 1322 (одну тисячу триста двадцять дві гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1051 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири, 500 грн. (п"ять сот гривень).
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту проголошення рішення в Апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Головуючий: О.О.Маньковська