Справа №2-361/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 травня 2010 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

            головуючої    - судді  Омелюх В.М.,

            при секретарі – Ращик П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання спільної з відповідачем неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно до повноліття дитини та аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 500 гривень щомісячно в період знаходження її в відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 04 квітня 2009 року, але на даний час однією сім’єю не проживають. Неповнолітній син проживає з нею та знаходиться на її утриманні, при цьому відповідач в добровільному порядку не допомагає матеріально утримувати спільну дитину. Відповідач не працює, регулярного доходу не має, тому вона просить стягнути з нього аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень, оскільки відповідач має можливість надавати таку допомогу, в той час як вона позбавлена такої можливості утримувати дитину, оскільки ніде не працює та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років і крім державної допомоги інших джерел існування не має, і сама потребує матеріальної допомоги, яку вважає їй повинен надавати відповідач у твердій грошовій сумі у розмірі 500 гривень до досягнення дитиною трирічного віку.

У судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини та подружжя не у твердій грошовій сумі, а в частці від заробітку у розмірі по ј частині його прибутків на утримання дитини та дружини щомісячно. Пояснила, що з 01 листопада 2009 року з відповідачем припинили сімейно-шлюбні відносини і з того часу проживають окремо, при цьому неповнолітня дитина проживає з нею, в зв’язку з чим фактично знаходиться на її утриманні, а відповідач майже не допомагає матеріально утримувати спільного сина, хоча має таку можливість, за весь час він надав допомогу один раз у вигляді фруктів, придбав 2 костюми та іграшки, в той час як вона витрачає на дитину в місяць близько 1000-1500 гривень на придбання ліків, так як дитина хворіє, одягу, продуктів харчування, молока, підгузків. В зв’язку з тим, що відповідач не приймає участі в утриманні сина, вона просить стягнути з нього аліменти в примусовому порядку у розмірі ј частини його прибутків щомісячно. Крім цього, вона вважає, що з відповідача мають стягуватись аліменти на її утримання у розмірі ј частини його прибутків щомісячно, оскільки вона позбавлена можливості працювати та забезпечувати належним чином як себе, так і неповнолітню дитину, а відповідач реально має таку можливість, а їй відомо, що він працює без офіційного оформлення трудових відносин.  

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився. Згідно заяви просив розглянути справу за його відсутності, а згідно письмових заперечень на позов, що надійшли до суду 29 квітня 2010 року позов про стягнення з нього аліментів на утримання дитини та дружини не визнав, оскільки не ухилявся і не намагався ухилятися від утримання дитини, а з моменту припинення сімейних відносин з відповідачкою він без зайвих втручань з її боку купував дитині одяг, іграшки, продукти харчування. Вважав, що позивачкою зовсім не обґрунтовано суму позовних вимог як на утримання дитини у розмірі 1000 гривень, так і подружжя у розмірі 500 гривень, в той час як він за трудовим договором працює охоронцем на АТ “Українська автомобільна корпорація” Філія “Рубіж-Авто” і його середньомісячна заробітна плата складає 1106 гривень 95 копійок, а тому він не в змозі сплачувати аліменти в загальній сумі 1500 гривень. При винесенні рішення просив суд врахувати стан його здоров’я, наявність непрацездатних батьків, те, що позивачка отримала одноразову грошову допомогу при народженні дитини та в подальшому отримує щомісячні соціальні виплати на дитину, а також те, що позивачка пішла в декретну відпустку з Аполонівського дитячого садка та отримала допомогу по вагітності та пологам. Вважав, що з нього мають стягуватись аліменти на утримання дитини та дружини не в твердій грошовій сумі, а в частці від заробітку у розмірі по 1/8 частині кожному.

Суд, заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного: згідно ст. 180-182 СК України батьки зобов’язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей, а згідно ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років за умови, що чоловік може надавати таку матеріальну допомогу.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14), який народився у позивачки в період шлюбу з відповідачем, який було зареєстровано 04 квітня 2009 року згідно актового запису №183 по відділу Жовтневому відділі РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с.8), та який, згідно довідки ТОВ “Комунальник” знаходиться на утриманні позивачки (а.с.6). Сторони однією сім’єю не проживають та не ведуть спільне господарство, оскільки з листопада 2009 року припинили сімейно-шлюбні відносини. Відповідач в даний час в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дітей та дружини в добровільному порядку надає в недостатній кількості, в зв’язку з чим з нього необхідно стягнути аліменти в примусовому порядку на утримання дитини у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від дня пред’явленні позову до досягнення дитиною повноліття, оскільки права та обов’язки кожного з батьків є рівними за законом. Також суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку, що в загальному розмірі буде складати 1/3 частину заробітної плати відповідача, оскільки відповідно до ст.128 КЗпП України відрахування від заробітної плати не можуть перевищувати п’ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до ст. 182 СК України враховує матеріальне становище платника аліментів, який працює і отримує прибутки у вигляді заробітної плати, середньомісячний розмір якої згідно довідки (а.с.18) складає 1106 гривень 95 копійок, стан його здоров’я (а.с.20) та ту обставину, що до складу його сім’ї входять батьки, які мають самостійні прибутки у вигляді пенсії (а.с.21,22,23), обмежену можливість утримувати дитину працездатною позивачкою, яка в даний час за місцем роботи знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і сама в даний час потребує матеріальної допомоги, оскільки отримує лише доходи у вигляді одноразової державної допомоги при народженні дитини, яка виплачується на 1 дитину протягом року з дня її народження, та державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.4). На підтвердження наявності інших утриманців відповідач в судове засідання доказів не надав, оскільки наявність батьків, які є непрацездатними за віком, не свідчить, що вони знаходяться на утриманні відповідача, підстав для звільнення від виконання обов’язку відповідачем по утриманню дитини та подружжя судом не встановлено. Будь-яких інших доказів в підтвердження передбачених ст.ст. 81,84,182 Сімейного кодексу України обставин на підтвердження матеріального стану та стану здоров’я як відносно дитини і дружини, так і відносно відповідача, а також розміру витрат позивачки на утримання дитини суду не надано.

Крім цього, в зв’язку з частковим задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір та витрати по оплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 79-84, 180-182, 183 Сімейного Кодексу України ст.ст. 10, 11, 57, 60, 130, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та подружжя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Солоне Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання:

- неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 березня 2010 року, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу;

- дружини ОСОБА_1 в період її знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у твердій грошовій сумі у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 15 березня 2010 року до 07 жовтня 2012 року, або до зміни матеріального становища сторін, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу, відмовивши в задоволенні іншої частини позову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Текст повного рішення складено 14.05.2010 року.

Головуюча: суддя             підпис