Справа 2-688/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року                                                                                                           м. Саки

    Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки  Маркет у складі:

головуючого судді                                                                   Дахневич О.Д.

при секретарі                                                                             Ляшенко Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПП ОСОБА_4 про розірвання договору про надання послуг та стягнення матеріальної та моральної шкоди.  

                                                                         в с т а н о в и в :    

       ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПП ОСОБА_4 про розірвання договору про надання послуг та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

      Свої вимоги мотивує тим, що В 2007 році вона придбала ноутбук, який наприкінці 2008 року зламався і вона вимушена була його віддати в ремонт приватному підприємцю ОСОБА_4  Між нею та відповідачем було укладено договір на надання послуг від 28 грудня 2008 року. До теперішнього часу ноутбук нею не отримано. Коли позивач звернулася до головного управління по справам захисту прав споживачів в АР Крим їй стало відомо, що ноутбук здано до ремонту у філію «АРТ – Маркет», платником по даному ремонту є ОСОБА_4 Вона знов звернулась до відповідача, проте ноутбук він не повернув, ремонт не зробив, на письмову претензію не відповів, дзвінки ігнорує. Таким чином, відповідач не виконав договір про надання послуг, чим порушив її права споживача, у зв’язку з чим наніс їй матеріальну шкоду на суму 4500 грн. а також моральну шкоду в розмірі 10000 грн., яка полягає в тому що вона не має можливості користуватись своїм ноутбуком, крім цього, її дочка позбавлена можливості готуватись до контрольних робот, користуватись електронною поштою. Керуючись ст..ст.901, 906, 907 ЦК України, ст..ст.10, 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» просить розірвати договір про надання послуг від 28 грудня 20008 року укладений між нею та ОСОБА_4 Стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі вартості ноутбуку – 4500 грн. та моральну шкоду – 10000 грн.  

    Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснила у відповідності до вищевикладеного. Додала, що за ремонт ноутбука сплатила ОСОБА_4 по квитанції 1800 грн. (200 доларів США). 26 лютого 2008 року відповідач повернув їй ноутбук в жахливому стані – клавіатура провалювалася, сумка не з її ноутбуку. Вона відмовилась брати ноутбук. Звернулась до ОСОБА_4 з письмом-претензією. Він не відреагував. 12 березня 2009 року звернулась до Сакського МВ із заявою відносно відповідача про притягнення його до кримінальної відповідальності. 20 березня 2009 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 було відмовлено, рекомендовано звернутись до суду в порядку цивільного провадження. Вказану постанову вона не оскаржувала. 23 березня 2009 року вона отримала від працівників Сакського МВ ноутбук та 200 доларів США, сплачені за ремонт, про що написала розписку, написала також , що претензій не має. 1 квітня 2009 року разом з відповідачем  відвезла ноутбук до АРТ Маркет в м. Сімферополь, керівник – ОСОБА_5 Домовились, що ОСОБА_5 назве суму ремонту, а платити буде ОСОБА_4.  Вона погодилась з такими умовами, а ОСОБА_4 відмовився оплачувати ремонт. В серпні 2009 року вона дізналася, що АРТ Маркет вже не існує. Вона звернулася із заявою до міліції м. Сімферополь і там їй також було відмовлено в порушенні кримінальної справи  відносно ОСОБА_5 Вказану постанову вона не оскаржувала. Вважає, що оскільки відповідач привів її до АРК Маркет, то він винний .  

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Пояснив, що він в грудні 2008 році був фізичною особою підприємцем, на його ім’я було оформлено магазин «Інстал» , він займався ремонтом комп’ютерної та оргтехніки.  В грудні 2008 року позивачка звернулась до нього з приводу ремонту ноутбуку. При першому огляді він встановив, що ноутбук падав, неполадки в гнізді питання . Позивачка пішла, а через тиждень повернулась з ноутбуком. При огляді він зрозумів, що ноутбук вже хтось ремонтував. Він встановив, що потрібно міняти плату. Оскільки в нього не було деталей, то він звернувся за допомогою в АРТ Маркет. Там було встановлено, що хтось вже спробував ремонтувати ноутбук, що могло сприяти ушкодженню материнської плати. Плату ждали з Києву. Позивачка попросила все повернути. Оскільки він вже не працював в магазині, то попросив ОСОБА_6, який став орендувати помешкання магазину після нього, повернути позивачці ноутбук та гроші. Але дізнався, що позивачка відмовилась отримати свої речі та звернулась до міліції. Після цього він все повернув працівникам міліції, і сумку теж. Через деякий час позивачка знов прийшла за допомогою. Оскільки я не був в змозі відремонтувати її ноутбук, то відвіз її до м.Сімферополь в «АРТ Маркет». Він обіцяв , що позивач оплатить ремонт. ОСОБА_5 сказав, що питання оплати відрегулює з ОСОБА_2.  Не може сказати, чому в договорі про проведення сервісних робот від 1 квітня 2009 року він значиться як платник. Він даний договір не підписував, платити не збирався.  

    Вислухавши позивача, відповідача, допитавши свідка ОСОБА_10 дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

    Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, к ожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

             Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

             Судом достовірно встановлено, що 28 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 фактично було укладено договір на надання послуг, що підтверджується копією акта № 56 від 28 грудня 2008 року та копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 30  від 13 січня 2009 року та не заперечується сторонами.

              Відповідно до ст ..907 ЦК України , д оговір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

                Як вбачається з розписки, наданої позивачкою працівникам Сакського МВ 23 березня 2009 року та не заперечується самою позивачкою, вона отримала ноутбук, 200 доларів США, претензій не має. Отже, фактично позивачка відмовилась від договору.

              Згідно ч .1 ст.906 ЦК України , з битки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

               З пояснень позивача вбачається, що вона вважає ОСОБА_4 винним , оскільки саме він відвіз її до сервісного центру АРТ  Маркет» , а потім відмовився платити за ремонт.

               Суд критично ставиться до таких зауважень позивача, оскільки вони нічим не підтверджуються та суперечать матеріалам справи.

              Так, з копії згоди на проведення сервісних робот RMA – 411 від 1 квітня 2009 року , наданої позивачем , вбачається, що сервісний центр «АРТ – Маркет» ООО «СПК АРТ» прийняв зі згоди власника ОСОБА_2 для здійснення ремонтних робот  ноутбук.

               Суд критично ставиться до копії згоди на проведення сервісних робот RMA – 411 від 1 квітня 2009 року, надісланої  начальником Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим Е.Н. Нафієвим, оскільки ця копія суперечить ксерокопіям вищезазначеної згоди, які знаходяться в матеріалах цивільної справи, а також в матеріалах  дослідчої перевірки № 4212 по заяві ОСОБА_2 Крім цього, підпису ОСОБА_4 про те, що він дійсно є платником ремонту , в даній згоді не вбачається.

               Крім цього, в поясненнях позивачки , які знаходяться в матеріалах  дослідчої перевірки № 4212 по заяві ОСОБА_2 на  л.с.6 ніякої згадки про те, що платником ремонту був ОСОБА_4 немає. Проте зазначено, що обов’язки по ремонту взяв на себе ОСОБА_5, з яким вона періодично передзвонювалася і який встановив термін ремонту – 7 днів, але у встановлений термін ремонт не здійснив у зв’язку з відсутністю деталей. А потім зовсім зник.  В заяві від 12 серпня 2009 року на ім’я начальника ГУ МВС України в АР Крим  ОСОБА_2 також просить прийняти міри до ОСОБА_5

               За таких обставин, враховуючи вищенаведене суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог і вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

                 На підставі викладеного, ст..ст. 901, 906, 907 Цивільного кодексу України , керуючись ст. ст. 10-11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

    У задоволенні позову ОСОБА_2 до ПП ОСОБА_4 про розірвання договору про надання послуг та стягнення матеріальної та моральної шкоди -  відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Головую чий: