справа № 2-4144/10
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А I Н И
05 лютого 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Харечка С.П.
при секретарі - Хіміч З.В.
з участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувшись з позовом до Рівненського міського суду, просить стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частки заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином 23 років.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги змінила, суду пояснила, що вони із відповідачем мають спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час син навчається і потребує матеріальної допомоги, яку відповідач може надавати.
Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/5 частини його всіх доходів щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років.
Відповідач в судове засідання не з’явився, згідно протоколу судового засідання від 21 вересня 2009 року по окремому дорученню ОСОБА_2 позовні вимоги заявлені до нього не визнає, вказав, що батьківські права згідно СУ Російської Федерації припиняються по досягненню дітьми 18 віку, а тому жодних обов’язків відносно свого сина він не має. На даний час має на утриманні неповнолітнього сина. Заробітна плата на даний час складає біля 20 тис. рублів. Має на утриманні батьків похилого віку. Не заперечував, щоб справа розглядалася у його відсутність.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.
Судом встановлено, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Ташкент від 18 грудня 1991 року ОСОБА_2 встановлений батьком їхньої дитини, про що в книзі реєстрації актів про встановлення батьківства 27 січня 1993 року зроблено запис № 7 та видано свідоцтво про народження сина НОМЕР_1 та цим же рішенням стягнуто аліменти на утримання сина.
Згідно довідки виданої Національним університетом водного господарства та природокористування № 538 від 23 січня 2009 року ОСОБА_4 є студентом 1-го курсу факультету «Землеутрою та геоінформатики» денної форми навчання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 85 Сімейного кодексу Російської Федерації від 29 грудня 1995 року № 223-ФЗ батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних дітей, які потребують такої допомоги, а тому враховуючи викладене суд не приймає посилання відповідача на відсутність у нього такого обов’язку.
Суд врахувавши матеріальне становище платника аліментів, те що у нього наявний син, на утриманні непрацездатні батьки та інші обставини, що мають істотне значення для справи, дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітків до досягнення ним 23 віку.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати - 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд,
В и р і ш и в :
Стягнути з ОСОБА_2, 1964 року народження, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частки заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02 квітня 2009 року і до досягнення сином 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одної) грн. 00 коп. дохід місцевого бюджету.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги. Рішення може бути також оскаржено і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: підпис
Копія вірно:
Суддя Рівненського міського суду С.П.Харчеко