Справа № 2-2467/2010 року

                           Р І Ш Е Н Н Я

                    І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

06 квітня 2010 року                     Рівненський міський суд

в особі головуючого судді             Головчака М.М.,

при секретарі                     Редько К.О.,

з участю представника позивача     Шпатусько Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                        в с т а н о в и в:

В грудні 2010 року ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 33 820 грн. 60 коп. та судових витрат по справі, покликаючись на порушення відповідачами зобов’язань за кредитним договором.

Ухвалою суду в якості належного позивача залучено публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та кредит”.

В судовому засіданні представник позивача Шпатусько Р.В. позовні вимоги підтримав. Пояснив, що 14.03.2008 року між ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” і           ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 484/08-МК, відповідно до якого Банк надав останній кредит в сумі 20 000 грн. 00 коп. зі сплатою 25% річних зі строком повернення 11.09.2009 року. Позичальник зобов’язався здійснювати погашення заборгованості щомісячно з 1 по 10 число,однак з моменту отримання кредиту умови договору належним чином не виконував, в результаті чого утворився борг. Відповідачці надсилалися нагадування про необхідність сплатити суму простроченої заборгованості перед позивачем,однак на них ОСОБА_2 не відреагувала. Для забезпечення виконання зобов’язання між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №01/484/08-МК, відповідно до якого остання як поручитель прийняли на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання зобов’язання ОСОБА_2 та відповідати як солідарні боржники. Згідно п.3.1 Договору поруки, у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань перед Банком за кредитним договором, поручитель зобов’язаний прийняти на себе зобов’язання і сплатити грошову суму,яку вимагає кредитор. Станом на 23.10.2009 року ні позичальник, ні поручитель своїх зобов’язань перед банком не виконали. Покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити, стягнути з відповідачів, солідарно, борг за кредитним договором  в сумі 33 820 грн. 60 коп. та судові витрати по справі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про час та день розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зі згоди представника позивача, згідно ст.224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 14.03.2008 року між ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 484-08-МК, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 20 000 грн. 00 коп. зі сплатою по процентній ставці 25 % річних зі строком повернення 11.09.2009 року.

За умовами кредитного договору, ОСОБА_2 зобов’язана погашати заборгованість по кредиту щомісячними платежами в період з 01 по 10 число кожного місяця.

 Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, взяті на себе за кредитним договором зобов’язання  ОСОБА_2 не виконала, на час розгляду справи в добровільному порядку наявний борг за кредитним договором не погасила, відсутність своєї вини у невиконанні зобов’язання не довела.

У відповідності  до п. 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та (або) сплати процентів,позичальник сплачує  банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.  

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума боргу за кредитним договором та пені станом на 23.10.2009 року складає 33 820 грн. 60 коп.

Для забезпечення виконання зобов’язань 14.03.2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 01/484/08-МК, згідно якого остання як поручитель прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх зобов’язань.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Як вбачається з ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно п.2.1 Договору поруки,у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.3.1 Договору поруки,у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором у зазначені в договорі строки, поручитель зобов’язується протягом двох банківських днів з моменту повідомлення його кредитором про невиконання боржником прийнятих на себе зобов’язань сплатити грошову суму,яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування  на рахунок кредитора будь-яким способом, вказаним кредитором.

Як встановлено судом, відповідачі в порушення умов Договорів та вимог законодавства свої зобов’язання належним чином не виконали, на вимогу Банку про повернення суми боргу не відреагували.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а також те, що на день ухвалення рішення відповідачі наявний борг за кредитним договором не погасили, підстави для стягнення з них солідарно на користь позивача зазначеної суми боргу наявні.

Згідно  ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З оглянутих в судовому засіданні платіжних доручень № 61 та № 62 від 23.11.2009 року вбачається, що за подачу до суду позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 338 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., які підлягають до стягнення з відповідачів.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 526,530,549-552,553-554,610-612,625, ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 223,224-226,232, 292, 294  ЦПК України, суд, -

                          В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3,солідарно, на користь публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” заборгованість по кредитному договору в сумі 33 820 грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 338 грн. 20 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 34 278 грн. 80 коп. (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят вісім грн. 80 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                 М.М.Головчак