справа № 2-824/10

Р  I  Ш  Е  Н  Н  Я

I  М  Е  Н  Е  М     У К Р А I Н И

28 січня 2010 року                           Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді  - Харечка С.П.

при секретарі  - Хіміч З.В.

з участю представника позивача – Новака-Загорського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Рівне цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення,

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

До Рівненського міського суду надійшла позовна заява від ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та передати предмет іпотеки в заклад, стягнути судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, суду вказав, що заборгованість, що виникла по сплаті кредиту у зв’язку із важким матеріальним становищем і на даний час сплачена не може бути.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь та належним чином, про причини неявки суду не повідомляла, заяви про слухання справи за її відсутності не надала.

Заслухавши представника позивача, відповідача гунькіна К.В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № 0712/51 від 14.12.2007 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) 14.12.2007 року отримав кредит у розмірі 8000,00 ДолларСША зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.12.2012 року.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 28.05.2009 року має заборгованість - 7085,04 Доллар США, яка складається з наступного: 6524,19 Доллар США - заборгованість за кредитом; 189,18 Доллар США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3,04 Доллар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: - 32,81 Доллар США - штраф (фіксована частина); -     335,82 Доллар США - штраф (процентна складова). Розрахунок суми заборгованості додається.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори застави:

- ПриватБанк і ОСОБА_3 (далі - Відповідач-2) 14.12.2007 року уклали договір застави № 0712/51/ТЗ (далі - договір застави). Згідно з договором застави Відповідач-2 надав в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль ВМW (модель: 750I, рік випуску: 1990, тип ТЗ: легковий-В седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмети застави в заклад банку не передані.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. б ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно з договорами застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПриватБанком заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмети застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предметів застави у володінні ПриватБанку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі.

Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок Відповідачів передати предмети застави в заклад Заставодержателя - ПриватБанку, вважаємо вимогу Позивача стосовно зобов'язання Відповідачів виконати зобов'язання в натурі, - законною і обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

За статтею 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, а тому з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 539,81 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

Позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення – задовольнити.

Передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_3 (Рівненська обл., м. Рівне, вул. Дорошенка, буд. 6А, кв. З (адреса), ІПН НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль ВМW (модель: 750I, рік випуску: 1990, тип ТЗ: легковий-В седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3).

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0712/51 від 14.12.2007 року в сумі 7085,04 Доллар США звернути стягнення на автомобіль ВМW (модель: 750I, рік випуску: 1990, тип ТЗ: легковий-В седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 539 (п’ятсот тридцять дев’ять) грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк, після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження  у випадку подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:     підпис

Копія вірно:

Суддя Рівненського міського суду                     С.П.Харечко