Справа № 2-998

                                    2010 року

                   Р І Ш Е Н Н Я

            І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

25 січня 2010 року                 Рівненський міський суд

в особі головуючого судді             Головчака М.М.,

при секретарі                     Редько К.О.,

з участю представника позивача         ОСОБА_1,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

                                                                                                                                  встановив:

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в сумі 35 296 грн. 74 коп.  

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав. Пояснив,що в січні 2007 року ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 3200 доларів США,про що є відповідна розписка від 30.05.2007 року,згідно якої  відповідач  зобов'язався повернути борг 01.06.2007 року. У вказаний строк відповідач борг не повернув, умови договору не виконав. Оскільки договором не був визначений розмір процентів за користування коштами,згідно облікової ставки НБУ просить стягнути також проценти та 3 % річних від простроченої суми. Станом на день подачі позову до суду 04.09.2009 року офіціний курс долара США становив 8,45 грн., і оскільки національною валютою є гривня, просить позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 35 296 грн. 74 коп. (27 040 грн. 00 коп. –сума основного боргу, 3% річних -1829 грн. 00 коп.,розмір процентів за користування грошовоими коштами в розмірі облікової ставки НБУ-6427 грн. 65 коп.) та судові витрати у справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з”явився,про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зі згоди представника позивача,суд згідно ст. 224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

 Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)  передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму  грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей  того ж роду  та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається із договору позики,укладеного між сторонами 30.05.2007 року, в січні 2007 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 позику в сумі 3200 доларів США, строк кінцевого повернення – 01.06.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 ЦК України,порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

Як доведено в судовому засіданні, ОСОБА_3 зобов'язався повернути борг 01.06.2007 року, проте від добровільного виконання зобов'язання ухиляється,  на час розгляду справи позику не повернув, тому підстави для стягнення заборгованої суми боргу за рішенням суду наявні.

Окрім того,згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,якщо інше не встановлено договором або законом.Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст.625 ЦК України боржник,який прострочив виконання грошового зобов”язання,на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також 3% річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.99 Конституції України та Указу Президента України „Про грошову реформу в Україні” від 25.08.1996 року, грошовою одиницею України є гривня, отже стягнення боргу повинно проводитись в цій валюті.

Враховуючи офіційний курс НБУ гривні до долара США на час подачі позову до суду, до стягнення на користь ОСОБА_2 підлягає сума позики в гривневому еквіваленті  27 040 грн.00 коп.

Згідно розрахунку заборгованості,наданого позивачем, розмір процентів за користування грошовими коштами складає 6 427 грн. 65 коп. та 3 % річних – 1829 грн. 09 коп., а всього 35 296 грн. 74 коп.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.    

Як вбачається із долучених до справи документів, позивачем понесено витрати по оплаті судового збору в сумі 353 грн. 00 коп. та витрат на  інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., тому підстави для стягнення на його користь з відповідача понесених витрат наявні.

На підставі ст.ст. 11, 16, 625, 1046-1048,1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226,232,292, 294,88 ЦПК України, суд, -

                В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 35 296 грн. 74 коп.,   витрати по сплаті судового збору в сумі 353 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 35 769 грн. 74 коп. ( тридцять п”ять тисяч сімсот шістдесят дев”ять грн. 74 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                     М.М.Головчак