Справа № 2-2104 /10

                                                                               Р І Ш Е Н Н Я

           І м е н е м      У к р а ї н и

    05 травня 2010 року  Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

Головуючого: Кравченко Н.О.

при секретарі:  Апанасової Н.М.

     розглянувши в відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа Головне управління Державного Казначейства в м. Луганську Головного Управління  Державного Казначейства України у Луганській області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У  квітні 2010 року позивачка  звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в обґрунтування позовних вимог  зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення  дії ст.6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не відповідають Конституції України тому не можуть застосовуватись. З підстав не відповідності  ст.22 Конституції  України п.п.2 п.41 розділу 11 закону україни „Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  вважає неможливе їх  застосування з 01.01.2009 року. Позивачка просила  суд  визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті їй  щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язати відповідача  нарахувати та сплатити  на її користь недоплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу  за січень – грудень  2009 рік у розмірі 1 225, 20грн., стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 51, 00 грн., та витрати на інформаційно- технічне обслуговування  у розмірі 120, 00 грн.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з’явилися, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином.На адресу суду від них надійшли заперечення проти позову у яких просять суд відмовити у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі і просять суд розглядати справу без їхньої  участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінив всі докази  в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правоий статус „дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням  (а.с.8).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01січня 2006 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію ст.6 вказаного Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12. 2005 року №3235-IV  „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

 Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6  Закону України «Про соціальній захист дітей війни» була  зупинена.

 Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рн/2007 положення  статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   визнані такими, що не відповідають Конституції.

Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  положення пункту 28 розділу11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів україни”, закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін  до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року  щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не  відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про  соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Судом встановлено, що протягом 2009 року відповідач нараховував та сплачував позивачці  надбавку до пенсії  як дитині війни у розмірі 49, 80 коп.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  суд вважає, що відповідач  протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен провести позивачці перерахунок та виплату щомісячнї державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” .

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.                 Тому підлягають стягненню з відповідача на  користь позивача витрати по сплаті судового збору  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 62, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, статтями 10, 11, 15, 60,88, 213-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

          Заявлені вимоги     ОСОБА_1    задовольнити частково.

Визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо  не підвищення  ОСОБА_1   до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 01.01.2009 року по  31.12.2009 рік.

 Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська   здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1      щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2009 року 31.12.2009 рік.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська  на користь ОСОБА_1     державне мито у розмірі 51, 00 грн., та витрати на інформаційно- технічне обслуговування  у розмірі 120, 00 грн

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у 10-денний строк після оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                           Суддя:                                                                                   Кравченко Н.О.