ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1224/21 Справа № 201/12660/19 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В.В. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.        

суддів – Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції, первинна профспілкова організація співробітників акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції, первинна профспілкова організація співробітників акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 03 лютого 2007 року по цей час цей час позивач працює в АТ КБ «Приват Банк». З 22 червня 2012 року обіймає посаду Заступника Керівника напрямку «Credit collection», Керівника департаменту Prime Collection, з червня 2019 є членом Комітету Первинної профспілкової організації АТ КБ «Приватбанк». 06 листопада 2019 року позивач довідався про те, що 05 листопада 2019 року Голова Правління АТ КБ Приватбанк» П. Крумханзл видав наказ КТ-БТ-СП-2019-7390857 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани «за порушення дотримання правил та процедур про інформаційну безпеку, а саме: п. 5. 2.1 «Політики чистого екрану та чистого стола», затвердженого Правлінням Банку. Йдеться про те, що позивач 15 жовтня 2019 року залишив під час своєї відсутності на робочому столі комп`ютер без нагляду, не завершивши сеанс та не заблокувавши його. Втім, не відповідає дійсності твердження автора наказу про те, що дії позивача «призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації Банку». По-перше, інформація, про яку йдеться, є відомостями про злочин, зокрема - про те, що перевіркою, проведеною Головним спеціалістом з питань внутрішньої безпеки Головного офісу АТ КБ «Приватбанк» Іваницьким В.В. встановлено, що керівник проекту по внутрішнім та зовнішнім комунікаціям AT КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 , та посадові особи ТОВ «Пинет», ТОВ «Альфаком», ТОВ «2407», діючи за попередньою змовою між собою, принаймні з квітня 2019 року по цей час, укладали договори між АТ КБ «Приватбанк» та вищенаведеними підприємствами на надання рекламних послуг, в яких навмисно завищували ціну цих робіт та в яких вказували роботи, які, заздалегідь для них, не мали виконуватися, після чого розподіляли між собою гроші, безпідставно отримані за невиконану, або виконану за завищеними цінами роботу, сума яких складає не менш, ніж 700 000 грн., що є особливо великим розміром, отже - заволоділи чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, тобто вчинили злочин, передбачений ст. 191 ч.4 КК України. Отже, ця інформація ніяк не може бути «чутливою для банку» та вважатися банківською чи комерційною таємницею, а розголошення такої інформації не може вважатися протиправною дією. Навпаки - повідомлення про злочин владі, Народному депутату України також - є не тільки правомірною дією, але й обов`язком кожного громадянина України згідно ст. 68 Конституції України та ст. 396 КК України.

По-друге, той факт, що позивач не заблокував комп`ютер, не може свідчити про те, що мої дії «призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації Банку», оскільки наразі ані позивачу, ані відповідачу достеменно невідомо, хто та яким чином дізнався про вищенаведену інформацію та передав її Народному депутату України ОСОБА_3 .

По-третє, не відповідає дійсності також і вказівка в оскаржуваному наказі на те, що відмова Комітету Первинної профспілкової організації АТ КБ «Приватбанк» у наданні згоди на притягнення позивач до дисциплінарної відповідальності від 31 жовтня 2019р. «не містить правового обґрунтування». Це хибне твердження спростовується змістом відповідного листа Комітету згаданої вище Профспілки, в якій міститься докладне обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на закон. Крім цього, вищенаведений наказ явно суперечить частині 2 ст. 252 КзПП України, згідно якої притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. А отже, позивач, як член виборного органу вказаної вище Профспілки, не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності без його згоди, в наданні якої, як вже йшлося вище, було відмовлено. При цьому посилання відповідача на те, що згадана вище відмова Профспілки «не містить правового обґрунтування», окрім того, що це твердження не є правдою, в будь-якому випадку не надає йому права притягти позивача до дисциплінарної відповідальності, ігнорувавши цю відмову.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ КТ-БТ-СП-2019-7390857 Голови Правління Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» від 05 листопада 2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2020 року визнано незаконним та скасовано наказ КТ-БТ-СП-2019-7390867 Голови Правління Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» від 05 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Рішення суду мотивоване тим, що керівник напрямку Credit Collection ГО ОСОБА_4 самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на заблокованому ноутбуці ОСОБА_1 , тоді як доказів того, що саме ОСОБА_1 передав не затверджений керівництвом висновок службової перевірки за можливим фактом зловживань службовим становищем одним з працівників Банку народному депутатові України ОСОБА_3 суду не надано. При цьому, суд зазначив, що відповідно до протоколу № 13 засідання Комітету первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приват Банк» від 30 жовтня 2019 року та відповідно до листа від 31 жовтня 2019 року вбачається, що у наданні дозволу на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відмовлено та розцінено подання як намір приховати злочин, відомості про який було опубліковано в мережі Facebook, шляхом покарання осіб, які вчинили витік цієї інформації.

В апеляційній скарзі АТ КБ “ПриватБанк” посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга Банку мотивована тим, що 16 жовтня 2019 року співробітниками Служби безпеки Банку в соціальній мережі Facebook виявлено факт розміщення народним депутатом України ОСОБА_3 публікації, яка містила конфіденційну інформацію Банку (не затвердженого керівництвом висновку службової перевірки за можливим фактом зловживань службовим становищем одним працівників Банку). З метою перевірки вищезазначеного факту та встановлення осіб, причетних до розголошування конфіденційної інформації, банком була проведена службова перевірка. Як зазначено у висновку, результатами службової перевірки від 22 жовтня 2019 року встановлено, що: фото, які було розміщено у Публікації, було зроблено з екрану особистого ноутбука позивача, який він використовує на робочому місці; позивач 15 жовтня 2019 року залишив у період його відсутності у кабінеті незаблокованим екран ноутбука та відкриту сесію дистанційного доступу до банківських ресурсів; факт фотографування конфіденційних матеріалів та їх передачі ОСОБА_5 (особисто позивачем він заперечував, проте допускав, що це могли зробити інші особи, зокрема, в кабінеті залишався керівник напрямку "Credit Collection" ГО ОСОБА_4 ; усно допитаний ОСОБА_4 пояснив, що не вважає факти передачі подібної інформації порушеннями, письмові пояснення давати відмовився. Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до п. п. 2.1.20, 4.1.21, 4.1.22, 4.1.37 Положення Банку про класифікатор інформації розголошена Публікація містить дані, що є персональними даними працівника Банку ( ОСОБА_6 ) та конфіденційну інформацію Банку, а отже, не підлягає вільному розголошенню та вимагає належного поводження з нею працівниками, що мають доступ до такої інформації. Апелянт вважає, що дії позивача є дисциплінарним правопорушенням, що суперечить положенням чинного законодавства, внутрішнім положенням Банку, а також умовам трудового договору з позивачем. Також апелянт вказує, що акт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбувся 05 листопада 2019 року та жодним чином не пов`язаний зі зверненням Профспілки до правоохоронних органів, яке мало місце вже після накладення дисциплінарного стягнення. Також винесення оскаржуваного Наказу ґрунтується на вчиненні позивачем дій, що об`єктивно складають собою дисциплінарний проступок.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює в АТ КБ «Приват Банк» на посаді Заступника керівника напрямку Prime Collection.

05 листопада 2019 року було винесено наказ Головою Правління Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк`КТ-БТ-СП-2019-7390857 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

З даного наказу вбачається, що заступник керівника напрямку Prime Collection - керівник Департаменту Prime Collection ГО ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року залишив під час своєї відсутності на робочому місці комп`ютер без нагляду, не завершивши сеанс/та/чи не заблокувавши, чим грубо порушив вимоги «Політики чистого екрана та чистого стола», затверджену Правлінням банку (Протокол № 6 від 01 лютого 2018 року п. 5.2.1 комп`ютери на період коли їх залишають без нагляду та/або не використовують, мають перебувати у стані завершення сеансу чи бути заблоковані паролем, токеном чи подібним механізмом автентифікації користувача. Розблокування повинно здійснюватися шляхом введення пароля), а також порушив умови Трудового договору (п. 2.1.6 не розголошувати відомості, що складають банківську або комерційну таємницю, а також іншу інформацію конфіденційного характеру, прямо або побічно пов`язану з діяльністю «Банку»).

Тобто, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за залишення під час своєї відсутності на робочому місці комп`ютера без нагляду, не завершивши сеанс та/чи не заблокувавши та розголошення відомостей, що складають банківську або комерційну таємницю.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2019 року співробітниками Служби безпеки Банку в соціальній мережі Facebook виявлено факт розміщення народним депутатом України ОСОБА_3 публікації, яка містила конфіденційну інформацію Банку (незатвердженого керівництвом висновку службової перевірки за можливим фактом зловживань службовим становищем одним з працівників Банку).

З метою перевірки вищезазначеного факту та встановлення осіб, причетних до розголошення конфіденційної інформації було проведено службову перевірку, за результатами якої було складено висновок від 22 жовтня 2019 року, з якого вбачається, що: заступник керівника напрямку Prime Collection - керівник Департаменту Prime Collection ГО ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися в залишенні в період його відсутності відкритої сесії дистанційного доступу до банківських ресурсів, грубо порушив вимоги наказу № СП-2018-6614975 від 22 травня 2018 року «Про актуалізацію бібліотеки управлінських рішень за порушення в сфері інформаційної безпеки; керівник напрямку Credit Collection ГО ОСОБА_4 самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на заблокованому ноутбуці ОСОБА_1 , фактично працював під чужим обліковим записом, зробив фотографію висновку службової перевірки (к.д. 7324404), чим порушив вимоги наказу PR-2016-6770864 (6973684) від 11 серпня 2016 року «Про затвердження положень в сфері збереження конфіденційності інформації»; дії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (п.2, п. 3) призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації банку. Втім, в самому висновку зазначено, що керівник напрямку Credit Collection ГО ОСОБА_4 самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на заблокованому ноутбуці ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП, зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Встановлено, що ОСОБА_1 є членом Комітету Первинної профспілкової організації АТ КБ «Приват Банк».

АТ КБ «Приват Банк» було направлено керівнику первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приват Банк» Шевченку М.В. подання від 25 жовтня 2019 року з метою отримання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника керівника напрямку Prime Collection - керівник Департаменту Prime Collection ГО ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу № 13 засідання Комітету первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приват Банк» від 30 жовтня 2019 року та відповідно до листа від 31 жовтня 2019 року вбачається, що у наданні дозволу на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відмовлено та розцінено подання як намір приховати злочин, відомості про який було опубліковано в мережі Facebook, шляхом покарання осіб, які вчинили витік цієї інформації.

Не зважаючи на відмову Комітету первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи це тим, що начебто відмову у наданні дозволу не було обґрунтовано.

Встановивши вказані обставини справи, а також відсутність доказів того, що саме ОСОБА_1 передав незатверджений керівництвом висновок службової перевірки за можливим фактом зловживань службовим становищем одним з працівників Банку народному депутатові України ОСОБА_3 , а також відсутність доказів того, що позивач вчинив дії, які призвели до витоку інформації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а тому вірно вважав за необхідне визнати незаконним та скасувати наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Крім того, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Посилання відповідача, що саме позивач вчинив порушення закону, що призвело до витоку конфіденційної інформації банку, а тому позивач притягнутий до відповідальності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки доказів таким діям не надано а ні в суді першої інстанції так і в апеляційному суді, а тому суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Доводи апелянта в скарзі про те, що дії позивача є дисциплінарним правопорушенням, що суперечить положенням чинного законодавства, внутрішнім положенням Банку, а також умовам трудового договору з позивачем, - колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказані доводи були предметом дослідження судом першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Інші твердження колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” – залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2020 року — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко