Справа № 2-131/10            

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 березня 2010 року Київський районний  суд  м. Донецька  у складі:

головуючого:                     судді Шликова С.П.,

при секретарі:                 Цикаловій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю ДПЦ “Магістр” про визнання права на житлове приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із позовом про визнання права на житлову площу, свої вимоги обгрунтовує наступним:

10.02.1989 року на підставі ордеру №444 батькам позивача була надана квартира АДРЕСА_1

Зазначена квартира була надана також ОСОБА_1, оскільки він був вписаний у ордер, та був зареєстрований у цій квартирі.

30.05.1989 року позивач вступив на навчання до воєнного вчилища. У 1992 році позивач був засуджений за злочин та до 1995 року відбував покаранняу вигляді позбавлення волі в Російській Федерації. Після відбуття покарання у кінці 1995 року ОСОБА_1 повернувся у м.Донецьк та проживає разом зі своєю матір`ю однією сім`єю.

Позивач не мав можливості зареєструватися у спірній квартирі, оскільки мав паспорт Радянського Союзу.

У 2007 році ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України та звернувся до ТОВ ДПЦ “Магістр”, однак відповідачі не надали письмової згоди на його реєстрацію.

Таким чином, позивач вважає що порущено його право на користування житловою площею, оскільки він є членом родини наймача, проживає разом з ним та несе витрати по утриманню житла, просить суд визнати за ним право на проживання у квартирі АДРЕСА_1

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, оскільки ОСОБА_1 повернувшись у 1995 році до м.Донецька та до теперішнього часу не проживав з відповідачами однією родиною, не вів з ними спільного господарства. ОСОБА_1 має сім`ю – дружину ОСОБА_7 та доньку ОСОБА_8 2002 року народження, проживають вони у квартирі АДРЕСА_2, яка була придбана ОСОБА_1 та оформлена на його дружину.

Також, відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6   надали зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, свої вимоги обгрунтовують наступним:

10.02.1989 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 а також ОСОБА_1 вселилися у квартиру АДРЕСА_1

Через декілька місяців ОСОБА_1 вступив на навчання до воєнного вчилища, а у 1992 році був засуджений за злочин та до 1995 року відбував покаранняу вигляді позбавлення волі в Російській Федерації.

Після відбуття покарання ОСОБА_1 був прийнятий на облік до воєнкомату м.Донецька 21.06.2001 року, до цього часу його місце перебування невідоме.

Крім того, ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України  21.03.2007 року та лише через 1 рік та 2 місяця звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним права на житлову площу.

Таким чином, загальний термін відсутності ОСОБА_1 у спірній квартирі з дня звільнення з-під стражи та до дня звернення до суду складає 12 з половиною років.

Таким чином, позивачі за зустрічним позовом вважають що ОСОБА_1 втратив право на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 оскільки був відсутній у ній понад шість місяців.

ОСОБА_1 проти заявленого до нього позову про те, що він втратив право на житлову площу заперечував, оскільки з 1995 року він постійно мешкав у спірній квартирі та вносив плату за користування комунальними послугами. Крім того, ОСОБА_1 мешкав зі своєю дружиною ОСОБА_7 у спірній квартирі, про що свідчить довідка з Державного ощадного банку України про сплату заборгованості по комунальним платежам у 2005 році.

Представник третьої особи ТОВ ДПЦ “Магістр” до судового засідання не з`явився, надав суду письмову заяву (а.с.24) у якій просив розглянути справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа ТОВ ДПЦ “Магістр” про визнання права на житлове приміщення є необгрунтованим та задоволенню не підлягає, а зустрічний позовов ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням повинен бути задоволений з наступних підстав.

Судом встановлено, згідно ордера №444 виданого бюро по обміну житлових приміщень від 10.02.1989 року (а.с.17) ОСОБА_9 та членам його родини: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_14 була надана 4-х кімнатна квартира АДРЕСА_1

Згідно наданої довідки ЖЕД №1 (а.с.10), вбачається, що усі особи, зазначені у ордері були зареєстровані у спірній квартирі.

У судовому засіданні  встановлено, що 30.05.1989 року ОСОБА_1 вступив на навчання до воєнного вчилища, а у 1992 році був засуджений за злочин та відбував покарання у вигляді позбавлення волі до 20.11.1995 року у Російській Федерації, про що свідчить надана копія відповіді на запит Головного управління Федеральної служби виконання покарання по Свердловській області (а.с. 14).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на облік Центрально-міським ОРВК м.Донецька 21.06.2001 року, про що свідчить надана копія обліково-послужної картки (а.с.9).

У судовому засіданні були спростовані твердження позивача ОСОБА_1 про те, що з 1995 року він проживав у спірній квартирі та здійснював сплату комунальних послуг, оскільки відповідачами була надана едина розрахункова книжка по сплаті комунальних послуг  з 2005 по 2008 роки, з якої вбачається, що у сплаті комунальних послуг ОСОБА_1 участі не приймав.

Як встановлено судом, 12.12.2006 року ОСОБА_1 звернувся до ЖЕД № 1 із письмовою заявою (а.с.15) та просив зареєструвати його  у квартирі АДРЕСА_1

03.08.2007 року ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України (а.с.5)

Згідно наданої виписки з особистого рахунку (а.с.16), вбачається, що станом на 18.02.2008 року у спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_15 1997 року народження.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 у спірній квартирі не зареєстрований та не проживає з 1995 року. У судовому засіданні ОСОБА_1 особисто підтвердив факт непроживання у спірній квартирі у зв`язку із тим, що він проживав за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до ч.1 ст 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно зі ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Суд не приймає до уваги довідку з Філії – Київське відділення №7956 ВАТ Державного ощадного банку України про те, що за компенсаційним рахунком ОСОБА_7 14.11.2005 року здійснена операція по списанню коштів у сумі 1237 грн 31 коп для погашення заборгованості перед ТОВ ДПІ “Магистр” ЖЕД №1 на підставі заяви вкладника, оскільки це не є доказом постійного проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі.

Таким чином, суд вважає потрібним відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1, та задовольнити вимоги по зустрічному позову ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 щодо  визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

На підставі викледного, ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 69,79, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, 1970 року народження, таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: