Справа № 2-1332/2010 року

                         Р І Ш Е Н Н Я

                  І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року                     Рівненський міський суд

в особі головуючого судді             Головчака М.М.,

при секретарі                     Довбенко Г.В.,

з участю представника позивача         Калюжної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

                      встановив:

В жовтні 2009 року ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №9 від 12.01.2008 року в сумі 756 133 грн. 88 коп. та судових витрат по справі.

Відповідачі висьмових заперечень проти позову не подали.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги частково збільшила. Пояснила,що 12.01.2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління та ОСОБА_2 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 9,відповідно до якого Банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 650 000 грн. зі сплатою 15,7 % річних на споживчі цілі строком до 11.01.2013 року. В забезпечення виконання зобов”язань між Банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір,за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку приміщення офісу по АДРЕСА_1. 12.01.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 поручився відповідати солідарно з боржником за своєчасне та повне виконання умов кредитного договору. Однак станом на 16.02.2010 року ні позичальник, ні поручитель своїх зобов"язань перед банком не виконали,борг за договором не сплатили. Покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити, стягнути з відповідачів, солідарно, борг за договором відновлювальної кредитної лінії в сумі 807 293 грн. 08 коп. та судові витрати по справі.

Відповідачі ОСОБА_2,ОСОБА_3 в судове засідання не з"явились, про час та день розгляду справи були повідомлені належним чином,клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Зі згоди представника позивача, суд відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 12.01.2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління та ОСОБА_2 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 9,відповідно до якого Банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 650 000 грн. зі сплатою 15,7 % річних на споживчі цілі.

12.01.2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір,відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку належне їй приміщення офісу по АДРЕСА_1.

Згідно п.1.2 Договору, кредит надається окремими частинами (траншами) за відновлюваною кредитною лінією у період до 12.01.2009 року. На дату закінчення вказаного періоду визначаєтсья сума фактичної заборгованості за кредитом,яка підлягає погашенню щомісячно рівними частинами до 25 числа кожного місяця,починаючи з 13.01.2009 року.Остаточним терміном повернення кредиту є 11.01.2013 року.

Відповідно до п.2.2.2 Договору, Банк має право припинити надання кредиту та вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому,або у визначеній банком частині,сплати процентів за його користування,сплати комісійних винагород та інших платежів,що належать до сплати за цим договором.      

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, взяті на себе за кредитним договором зобов'язання ОСОБА_2 не виконала, на час розгляду справи  в добровільному порядку наявний борг за кредитним договором не погасила, відсутність своєї вини у невиконанні зобов'язання не довела.

Згідно п.5.2 Договору, за порушення взятих на себе зобов”язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та(або)сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов”язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума боргу за кредитним договором станом на 16.02.2010 року складає 807 293 грн. 08 коп.,а саме 650 000 грн. 00 коп. – залишок позики, 129 919 грн. 42 коп. – нараховані відсотки, 15 282 грн. 14 коп. – нарахована та несплачена пеня по основному боргу, 12 091 грн. 52 коп. – нарахована та несплачена пеня по відсотках.

Для забезпечення виконання зобов"язань 12.01.2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 9/1, згідно якого останній як поручитель прийняв на себе зобов"язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх зобов"язань.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.

Як вбачається з ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно п.2.1 Договору поруки, у разі порушення боржником виконання зобов”язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов”язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку передбаченим цим договором.

Відповідачам надсилались листи з вимогою про погашення заборгованості за договором, однак в порушення умов Договорів та вимог законодавства свої зобов"язання належним чином не виконали, на вимогу Банку про повернення суми боргу не відреагували.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а також те, що на день ухвалення рішення відповідачі наявний борг за кредитним договором не погасили, підстави для стягнення з них солідарно на користь позивача зазначеної суми боргу наявні.

Згідно  ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З оглянутих в судовому засіданні платіжних доручень №11595845,№11595927 від 09.10.2009 року вбачається, що за подачу до суду позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., які підлягають до стягнення з відповідачів.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.526,530,549-552,553-554,610-612,625, ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226,232, 292, 294  ЦПК України, суд, -

                          В И Р І Ш И В :

Позов ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3, солідарно, на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління борг в сумі 807 293 грн. 08 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 809 113 грн. 08 коп. (вісімсот дев”ять тисяч сто тринадцять грн. 08 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                 М.М.Головчак