Справа №2 – 1009/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року                                         м. Черкаси

    Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого:     судді         Попельнюха Р.О.

при секретарі:             Сушковій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Куба нова ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та приватного підприємства «Постачальник» про примусове виконання обов’язку в натурі, сплату заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ПП «Постачальник» про примусове виконання обов’язку в натурі, сплату заборгованості за договором позики.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги свого довірителя ОСОБА_3 підтримав, просив їх задовольнити та повідомив, що 12.05.2007 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ПП «Постачальник» було укладено договір позики. Згідно з п.1.1. зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 7000000 гривень, про що ОСОБА_2 написав відповідну розписку. Згідно з пунктом 2.1. зазначеного договору суму позики позичальник був зобов’язаний повернути 12.02.2009 року. Разом з цим, ні відповідач ОСОБА_2, ні відповідач ПП «Постачальник», у зазначений термін гроші не повернули. Також представник позивача повідомив, що згідно з пунктом 3.4. Договору якщо на дату повернення позики відбудеться девальвація гривні відносно долара США, то позичальник поверне суму позики із розрахунку 1386138 доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату повернення позики. Станом на 18.11.2009 року курс НБУ 8,006 гривні за один долар США. Таким чином відповідачі повинні солідарно повернути 11097420 гривень.

    Представник відповідача ОСОБА_2 та ПП «Постачальник» – ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечив, підтвердив факт отримання ОСОБА_2 від позивача 7000000 гривень та пояснив, що вчасно повернути позичені гроші не зміг, оскільки настала фінансова криза і в даний час грошей ні у ОСОБА_2, ні у ПП «Постачальник» немає.

    Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

    Відповідно до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Як встановлено в судовому засіданні, і це підтверджується матеріалами справи  (розпискою ОСОБА_2 та договором позики від 12.05.2007 року), ОСОБА_3 12.05.2007 року передав відповідачу ОСОБА_2 7000000 гривень, що за курсом НБУ складало 5,05 гривень за один долар США і відповідає сумі у 1386138 доларів США. За договором та розпискою ОСОБА_2 повинен був повернути гроші до 12 лютого 2009 року, але цього не зробив. На даний час борг в гривневому еквіваленті становить 11097420 гривень.

    Відповідно до вимог ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

    Згідно з п.3.1. Договору ПП. «Постачальник» несе також субсидіарну відповідальність. Таким чином, відповідно до умов договору ПП. «Постачальник» зобов’язався у випадку порушення зобов’язання відповідачем ОСОБА_2, відповісти за таким зобов’язанням, тобто сплатити суму позики.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3-5, 118-120, 122 ЦПК України, ст.ст. 554, 1046, 1049 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та приватного підприємства «Постачальник» про примусове виконання обов’язку в натурі, сплату заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та приватного підприємства «Постачальник» солідарно на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 11097420 (одинадцяти мільйонів дев’яноста семи тисяч чотирьохсот двадцяти) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 та приватного підприємства «Постачальник» солідарно на користь ОСОБА_3 1700 гривень в рахунок сплати державного мита .

Стягнути з ОСОБА_2 та приватного підприємства «Постачальник» солідарно на користь ОСОБА_3 297 гривень 60 копійок витрат на інформаційно – технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий                                         Р.О.Попельнюх