Справа № 2-241/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне рішення)

      13 травня 2010 року  Великобурлуцький районний суд  Харківської області

в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання – Капленко А.В.

                 позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідач, який є сином його дружини, у 2006 році виїхав на заробітки і з того часу не проживає у зазначеному вище будинку, який належить позивачеві на праві приватної власності.

      ОСОБА_2 не з’явився у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце судового розгляду справи і згідно з ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України справа судом розглянута заочно.

      Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

      Позивачеві на праві приватної власності належить жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим 17 вересня 1998 року (а.с.9).

      Згідно з довідкою Катеринівської сільської ради у квітні 2000 року була змінена нумерація будинку і на даний час він має номер «67» (а.с. 17).

      У зазначеному будинку зареєстровані позивач, його дружина та відповідач, що підтверджується копією паспорта відповідача та довідкою Катеринівської сільської ради (а.с. 13, 16).

      Згідно з поясненнями позивача ОСОБА_2 вселився у жилий будинок як член сім’ї, оскільки є сином його дружини – ОСОБА_1

      Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, яка після одруження з позивачем змінила прізвище на «ОСОБА_3» (а.с. 8, 14).      

      Актом від 19.01.2010 р. засвідчено те, що ОСОБА_2 з 2006 року не проживає в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 15).

      Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

      Відповідач не надав доказів, які б спростовували докази, надані позивачем.

      Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

      За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки доведено факт відсутності відповідача у спірному будинку з 2006 року.

      Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати - 37 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та у дохід держави 8 грн. 50 коп. - судовий збір, від сплати якого позивача звільнено відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7 «Про державне мито».

      Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

      ОСОБА_2 визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1  

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 37 гривень.

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі державного мита в сумі 8 грн. 50 коп.

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

      Повний текст рішення виготовлений 14 травня 2010 року.

Суддя                                                                                                          Ю.В. Нестайко