Справа № 2-3039/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді – Лисенка В.О., при секретарі – Самунь І.М., за участю позивача – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що з 22 липня 2000 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного шлюбу мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходжень у поглядах на сімейне життя, що призводило до частих сварок. Остаточно припинили подружні відносини та ведення спільного господарства з березня 2008 року. Подальше спільне життя і збереження шлюбу вважає неможливим.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 22 липня 2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про одруження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська, актовий запис № 353. Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Індустріального районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис № 384.
Відповідно до пояснень позивача та відповідача в судовому засіданні сторони проживають окремо, з березня 2009 року припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства, внаслідок розбіжності характерів, різних поглядів на сімейне життя та відсутності взаєморозуміння, що призводило до частих сварок.
За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливо, подальше спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та, відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, їх шлюб необхідно розірвати. Витрати по одержанню Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану покласти на сторони порівну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 липня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська, актовий запис № 353, – розірвати.
При одержанні Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 8 гривень 50 копійок державного мита на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: В.О. Лисенко