Справа № 2-2992/10
РІШЕННЯ
іменем України
22 лютого 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
04 січня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про
розірвання шлюбу, в якому зазначила, що з 06 жовтня 2001 року знаходиться в
зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного шлюбу мають дитину –
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з
відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходжень у
поглядах на сімейне життя, що призводило до частих сварок. Сім’я розпалася
остаточно, тому подальше збереження шлюбу вважає недоцільним.
У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, просила їх
задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не
заперечував.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що
позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 06 жовтня
2001 року, що підтверджується Свідоцтвом про одруження, виданим відділом
реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного
управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис № 876.
Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується Свідоцтвом про народження від 01
серпня 2003 року, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-
Нижньодніпровського районного управління юстиції міста Дніпропетровська,
актовий запис № 776.
З вересня 2006 року сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного
господарства внаслідок розбіжності характерів, різних поглядів на сімейне життя
та відсутності взаєморозуміння, що призводило до частих сварок, проживають
окремо.
За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше
спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім
інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та
відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України їх
шлюб необхідно розірвати. Витрати по одержанню Свідоцтва про розірвання шлюбу в
органах реєстрації актів цивільного стану покласти на позивачку.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
зареєстрований 06 жовтня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського
стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції міста
Дніпропетровська, актовий запис № 876, – розірвати.
При одержанні Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів
цивільного стану стягнути з ОСОБА_1 17 гривень
державного мита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати
державного мита на користь держави - звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста
Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення
заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя:
В.О. Лисенко