Справа № 2-926

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 квітня 2010 року                                 Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого - судді Ковальської І.А.,

при секретарі Мантак О.Л.,

                                    за участю представника позивача ОСОБА_1,

                             відповідачки ОСОБА_2,

                                                       представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватного  нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідачів – ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним доручення від 01.09.2003 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 05.09.2003 року, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу                  ОСОБА_7, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідачів – ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання недійсним доручення, виданого від імені ОСОБА_10 на ім’я ОСОБА_5, яке посвідчене 01.09.2003 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений за дорученням від імені ОСОБА_10 – ОСОБА_5 з ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 05.09.2003 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона ОСОБА_4, є матір’ю ОСОБА_10, якій був зареєстрований та проживав за адресою            АДРЕСА_1. В другий половині серпня 2003 року її син зник. Після чого на початку вересня 2003 року, вона та родичі звернулись до Замостянського РВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області з заявою про розшук зниклого ОСОБА_10 В середині вересня 2003 року в квартирі її сина – ОСОБА_10 в АДРЕСА_1 з’явилися сторонні люди, які повідомили, що дана квартира належить їм на праві приватної власності та вони не знають де знаходиться колишній власник квартири. Як в подальшому було з’ясовано 01.09.2003 року на ім’я ОСОБА_5 від імені ОСОБА_10 було видано доручення нотаріально посвідчене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, на право продажу квартири, що розташована в АДРЕСА_1. Після чого 05.09.2003 року ОСОБА_12, діючи від імені ОСОБА_10, за дорученням уклав договір купівлі-продажу квартири, що розташована в                      АДРЕСА_1 з громадянкою ОСОБА_6 Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 Через деякий час її сина ОСОБА_10 було знайдено мертвим. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 286 від 29.04.2004 року давність настання смерті ОСОБА_10 в межах 7-8 місяців. Отже, оскільки проведеним досудовим та судовим слідством по кримінальної справи було встановлено час смерті сина позивачки ОСОБА_10 – серпень 2003 року, тому він не міг надати згоду та підписати доручення від 01.09.2003 року на право продажу належної йому квартири в присутності нотаріуса ОСОБА_2 і вона в порушення діючого законодавства достовірно не пересвідчилась в особі             ОСОБА_10 Також договір купівлі-продажу квартири від 05.09.2003 року не може бути дійсним, оскільки представництво за дорученням було припинено в зв’язку зі смертю особи, що видала доручення, що було встановлено вироком суду.

Просить суд задоволити позов,  визнати недійсним доручення від 01.09.2003 року та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 05.09.2003 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_12 проти задоволення позову заперечував, та пояснив, що ОСОБА_10 він ніколи не бачив і з ним знайом не був. Його знайома  ОСОБА_13 без його участі оформила на нього доручення від імені                ОСОБА_10, з метою подальшого продажу квартири. Через деякий час він, діючи за дорученням від ОСОБА_10, продав квартиру, яка була зареєстрована на останнього, а за це отримав винагороду. Дані дії він вчиняв на прохання ОСОБА_13

Відповідач ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_3, позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні за недоведеністю та безпідставністю. Крім того ОСОБА_6 пояснила суду, що придбала спірну квартиру, договір купівлі-продажу було укладено нотаріально, з дотриманням вимог законодавства, у неї не було жодних сумнівів, щодо правомірності правочину. В подальшому зазначена  квартира була нею продана.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні за недоведеністю та безпідставністю та пояснила суду, що дійсно оформляла та посвідчувала доручення від імені ОСОБА_10 на ім’я  ОСОБА_5 на продаж квартири. Жодних сумнівів, щодо волевиявлення сторін та правомірності угоди у неї на той час не було.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, тому суд розглянув справу у їх відсутність на підставі наявних доказів по справі.

Заслухавши думку сторін по справі, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження, виданого Відділом РАЦС Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області 17.04.2006 року, матір’ю ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про право власності від 29.07.2003 року, виданого виконкомом Вінницької міської ради згідно з рішенням №1189 від 29.07.2003 року ОСОБА_10 належала квартира АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого 06.04.2004 року громадянин ОСОБА_10 помер --.ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 46 років, про що зроблено запис за №1008, причина смерті механічна асфіксія-здавлення органів шиї петлею, закриття роту.

Відповідно до рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.11.2009року (справа №2-4016-2009р) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 визначено додатковий строк необхідний для подання заяви про прийняття спадщини після смерті в серпні 2003 року її сина – ОСОБА_10, до 19.01.2010 року.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №22360391 від 08.12.2009 року, зареєстрована спадкова справа спадкодавця ОСОБА_10.

Згідно до доручення посвідченого 01.09.2003 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 – ОСОБА_10, проживаючий в АДРЕСА_1, даним дорученням уповноважував ОСОБА_5, проживаючого в АДРЕСА_1, продати за ціну та на умовах на його розсуд всю належну йому квартиру АДРЕСА_1.

Згідно до договору купівлі-продажу квартири посвідченого 05.09.2003 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу                 ОСОБА_7- ОСОБА_12, діючий від імені ОСОБА_10, на підставі доручення, продав, а ОСОБА_6 купила квартиру АДРЕСА_1 Продаж вчинено за 37 100 грн.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи (висновок спеціаліста №234 від 21.10.2003 року) – підпис в дорученні від імені ОСОБА_10 виконано не ОСОБА_10, а іншою особою.

В судовому засіданні було оглянуто та приєднано до матеріалів справи обвинувальний вирок Апеляційного суду Вінницької області від  04.03.2005 року, щодо підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_16, Витягу, ОСОБА_17, ОСОБА_18, який було залишено в силі ухвалою Верховного Суду України від  15.12.2005 року.

Зазначеним вироком суду та ухвалою встановлено, що ОСОБА_15 вступила в попередню змову з невстановленою слідством особою про спільне вчинення умисного вбивства ОСОБА_10, та заволодіння нерухомим майном останнього.

ОСОБА_15, діючи як керівник організованої групи, не ставлячи до відома Витягу та ОСОБА_16 про змову із невстановленою слідством особою, за заздалегідь обумовленим планом, та розподіленням ролей, відповідно до якого: Витягу повинен був вговорити раніше знайомого йому            ОСОБА_10, під приводом необхідності проведення ремонтних робіт, поїхати на дачу, належну тестю ОСОБА_16, а останній повинен був умисно позбавити життя ОСОБА_10

Діючи згідно попередньо розробленого плану ОСОБА_16 підшукав раніше знайомих йому ОСОБА_17 та ОСОБА_18, попрохав їх поїхати з ним, та ще однією особою на дачу, належну його тестю, яка розташована в с. Тютьки Вінницького району, на що останні погодились. При цьому ОСОБА_16 не ставив до відома ОСОБА_18 про наміри вчинення умисного вбивства  ОСОБА_10 ОСОБА_17 було відомо для чого виїздить ОСОБА_16 на дачу, так як попередньо він здійснював поховання на дачі двох трупів чоловіків.

Приблизно в серпні 2003 року, діючи згідно попередньо розробленого організованою групою плану, Витягу на вул. Київській, напроти міської клінічної лікарні №2, підвів раніше йому знайомого ОСОБА_10 до                  ОСОБА_18, який очікував останнього по проханню ОСОБА_16  Витягу повідомив ОСОБА_10, щоб він їхав на дачу, подивився на обсяг виконання ремонтних робіт, або проводити охорону об'єкту, одночасно зазначивши, що за виконану роботу останній отримає грошові кошти. На пропозицію Витягу ОСОБА_10 погодився. ОСОБА_18 підвів               ОСОБА_10 до машини "ІЖ-комбі", за кермом якої знаходився ОСОБА_19 і яка належала його батькові. Біля готелю "Південний Буг" в автомобіль до            ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_10 підсів ОСОБА_16 і вони поїхали на дачу, належну тестю ОСОБА_16, яка розташована в с. Тютьки Вінницького району.

Приїхавши на дачу ОСОБА_17, усвідомлюючи про наміри ОСОБА_16 щодо позбавлення життя ОСОБА_10, не будучи  обізнаним про мотиви його дій, діючи узгоджено із ОСОБА_16 залишився в автомобілі, а ОСОБА_18 разом із ОСОБА_16 та ОСОБА_10 зайшли в приміщення дачі.

В приміщенні дачі, ОСОБА_16 діючи умисно, згідно попередньо розробленого плану ОСОБА_15, діючи раптово для потерпілого, зі значною силою наніс ОСОБА_10 удар обухом сокири по голові, спричинивши йому лінійний перелом кісток мозкового черепу зліва (ліва тім'яна та скронева кістки), внаслідок чого той впав та втратив свідомість. Побачивши дії ОСОБА_16, ОСОБА_18 вийшов з приміщення дачі на вулицю. Після цього ОСОБА_16 взяв в приміщенні дачі електричний провід та обмотав його в декілька петель на шиї ОСОБА_10, стягнувши кінці проводу, внаслідок чого ОСОБА_10 було спричинено странгуляційну борозду на шиї та обличчі, неповний перелом лівого великого рогу під'язикової кістки. Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії, внаслідок здавлення шиї петлею (електропроводом).

З метою приховати сліди злочинної діяльності ОСОБА_20, ОСОБА_18 узгоджено діючи за пропозицією ОСОБА_16, захоронили труп ОСОБА_10 в приміщенні дачі, після чого покинули місце скоєння злочину.

Вподальшому ОСОБА_16 поставив до відома ОСОБА_15 про вчинене вбивство ОСОБА_10

Невстановлена слідством особа, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_15 плану, діючи з невстановленою слідством особою, з використанням паспорта ОСОБА_10 від імені останнього 01.09.2003 року у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу посвідчили доручення, яким ОСОБА_5 уповноважено продати за ціну та на умовах на його розсуд, належну ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_1.

05.09.2003 року невстановлена слідством особа, діючи за нотаріально посвідченим дорученням, від імені ОСОБА_10, уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_6 Цього ж дня невстановлена слідством особа отримала від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 7,000 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 05.09.2003 р. становило            37,310 грн.)

В подальшому невстановлена слідством особа, передала частину грошей, отриманих від продажу квартири ОСОБА_10 ОСОБА_15, остання ж в свою чергу провела розподіл грошових коштів між членами організованої групи: ОСОБА_16 було передано 1000 доларів США, а залишок коштів було розподілено між ОСОБА_15, невстановленою слідством особою та Витягу

Відповідно до свідоцтва про смерть, лікарського свідоцтва про смерть, судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 від 29.04.2004 року – давність настання смерті ОСОБА_10 в межах 7-8 місяців можливо, до періоду другої половини літа (серпень 2003 року).

Факт вбивства ОСОБА_10 в серпні 2003 року  на досудовому та в судовому слідстві підтвердив і обвинувачений – підсудний ОСОБА_16 та вказав на обставини вбивства.

Отже за таких обставин ОСОБА_10 не міг видавати доручення на продаж своєї квартири, так як на той час був вже мертвим.

Крім того згідно висновку почеркознавчої експертизи (висновок спеціаліста №234 від 21.10.2003) – підпис в доручені від імені ОСОБА_10 виконано не              ОСОБА_10, а іншою особою.

В теперішній час вирок Апеляційного суду Вінницької області від 4.03.2005 року набув законної сили на підставі Ухвали Верховного Суду України від  15.12.2005 року.

Отже проведеним слідством і судами було встановлено час смерті сина позивачки ОСОБА_4 – ОСОБА_10, це серпень 2003 року, тому він не міг надати згоду та підписати доручення від 01.09.2003 року на право продажу його квартири в присутності нотаріуса ОСОБА_2 і вона в порушення діючого законодавства достовірно не пересвідчилась в особі ОСОБА_10

На тих же підставах договір купівлі-продажу від 05.09.2003 року не може бути дійсним, оскільки представництво за довіреністю було припинено в зв’язку зі смертю особи, що видала доручення та недійсністю доручення, що було встановлено і слідством і судом по кримінальній справі по факту вбивства ОСОБА_10 та інших.

Згідно з ч.1,2,3 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи те, що вироком Апеляційного суду Вінницької області від 4.03.2005 року, який набув законної сили на підставі Ухвали Верховного Суду України від 15.12.2005 року,  встановлено незаконність набуття відповідачем у власність квартири, при цьому порушенні права позивачки, суд вважає, що відчуження квартири особами, які незаконно набули права власності на неї, в порушення прав іншої особи, є незаконними, а тому наявні підстави щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою м. Вінниця вул. Київська,буд.№47 кв.№41.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст.10, 11,15, 212-215, 218, 224-226 ЦПК  України суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним доручення видане від імені ОСОБА_10 на ім’я ОСОБА_5, яке посвідчене 01.09.2003 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Визнання недійсним договір  купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений за дорученням від імені ОСОБА_10 – ОСОБА_5 з ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий: