Єдиний унікальний номер 225/1730/20

Номер провадження 22-ц/804/257/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Кішкіної І.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 15 квітня 2020 року про виправлення помилки у виконавчому документі у справі № 225/1730/20 за заявою Державної іпотечної установи, боржник ОСОБА_1 , про виправлення помилки у виконавчому листі (суддя в першій інстанції - Скиба М.М., ухвала постановлена в приміщенні суду в м. Торецьк Донецької області), -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року Державна іпотечна установа звернулася до Дзержинського міського суду Донецької області з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому на підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області у справі № 225/128/18. Заява обґрунтована тим, що Державна іпотечна установа отримала з Дзержинського міського суду Донецької області виконавчий лист від 17.12.2019 року у справі № 225/128/18. Рішення набрало законної сили 08.01.2020 р. У виконавчому листі виявлена описка, а саме: «Строк пред`явлення до виконання згідно ЗУ «Про виконавче провадження» с.12.08.01.2023р.». У зв`язку з чим заявник просив виправити описку у виконавчому листі.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 15 квітня 2020 року заяву Державної іпотечної установи про виправлення помилки у виконавчому листі задоволено. У виконавчому листі по справі № 225/128/18 (провадження № 2-в/225/33/2019), виданому на підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 17 грудня 2019 року за заявою Державної іпотечної установи, заінтересована особа - ОСОБА_1 , про відновлення втраченого судового провадження, виправлено описку та замість зазначеного «Строк пред`явлення до виконання згідно ЗУ «Про виконавче провадження» с.12.08.01.2023р.» вважати правильним «Строк пред`явлення до виконання згідно ЗУ «Про виконавче провадження» 08.01.2023р.».

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду судом першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в даному випадку до відновлення втраченого провадження мають бути застосовані норми щодо строків виконання судового рішення, чинні на момент винесення такого рішення (рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 30 травня 2011 року у справі № 2/562/11), оскільки вони фактично є процесуальними нормами в контексті завершальної стадії судового розгляду, а тому, на думку скаржника, описку в виконавчому документі слід було виправити на «Строк пред`явлення до виконання згідно ЗУ «Про виконавче провадження» 08.01.2021р.». Крім того, посилається на порушення судом його процесуальних прав, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду. У зв`язку із зазначеним він був позбавлений як права на розгляд справи за його безпосередньої участі, так і на висловлення своїх міркувань та заперечень.

Від Державної іпотечної установи відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова повістка, направлена ОСОБА_1 за адресою, яку він вказував в процесуальних документах під час розгляду справи судом першої інстанції та в апеляційній скарзі, повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Попереднє судове засідання, яке було призначене на 29.12.2020 року, також відкладалося у зв`язку з неотримання ним судової повістки. Рекомендоване поштове відправлення повернулося до апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як передбачено частиною 1 статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Від Державної іпотечної установи надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з посилення урядом України карантинних заходів та для надання можливості установі скористатися свої правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги Державна іпотечна установа отримала 04 грудня 2020 року (т. 3 а.с. 74).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 17.12.2019 року було відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-562/11 в частині ухвалення рішення Ленінським районним судом м. Донецька від 30.05.2011 року та вважати установленим зміст відновленого рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 30 травня 2011 року № 2/562/11. На підставі чого, Дзержинським міським судом Донецької області було видано виконавчий лист від 17.12.2019 року.

У виконавчому листі допущено описку, а саме, помилково вказано «Строк пред`явлення до виконання згідно ЗУ «Про виконавче провадження» с.12.08.01.2023р.» замість правильного «Строк пред`явлення до виконання згідно ЗУ «Про виконавче провадження» 08.01.2023р.».

Рішення суду набрало законної сили 08.01.2020 року.

Задовольняючи заяву Державної іпотечної установи про виправлення помилки у виконавчому листі, суд першої інстанції, враховуючи те, що виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи, вважав за можливе виправити допущену описку у виконавчому листі від 17.12.2019 року, виданого Дзержинським міським судом Донецької області.

Колегія суддів вважає, що зазначений висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а ухвала постановлена з дотримання вимог права.

За статтею 129? Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частинами 1, 3 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частини 1 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

З заяви Державної іпотечної установи про виправлення описки у виконавчому листі випливає, що заявник просив виправити у виконавчому листі від 17.12.2019 року у справі № 225/128/18 описку, а саме: «Строк пред`явлення до виконання згідно ЗУ «Про виконавче провадження» с.12.08.01.2023р.» на «Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання згідно ЗУ «Про виконавче провадження» до 07.01.2023р.».

Отже, предметом розгляду є вимога стягувача про виправлення помилки в виконавчому листі, зокрема в частині внесення виправлень в строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. При цьому, про наявність помилки в визначенні року пред`явлення виконавчого листа до виконання «2023р.» не зазначено ані заявником, ані судом.

Як встановлено частиною першою статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, суд першої інстанції розглянув заяву Державної іпотечної установи в межах заявленої вимоги. А тому апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що суду слід було виправити описку, зазначивши строком пред`явлення виконавчого документа до виконання - 08.01.2021р. Крім того, колегія суддів виходить з того, що така вимога ОСОБА_1 фактично є результатом його незгоди з вибором норм права, якими керувався суд першої інстанції при оформленні і видачі виконавчого документа. Тобто, в даному випадку зазначення в виконавчому листі 2023 року за суттю не є опискою суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 432 ЦПК України суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За частиною четвертою вказаної вище статті про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Таким чином, суд вирішує процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, в межах чого також визнає таким, що не підлягає виконанню повністю чи частково виконавчий лист, встановивши, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково (у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин).

Проте, боржник ОСОБА_1 не звертався до суду першої інстанції з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, оскільки зазначене не впливає на правильність розгляду по суті заяви про виправлення помилки у виконавчому листі.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції копія ували про призначення питання про виправлення описки до розгляду направлялася на електронні адреси сторін, які вони вказали у заявах, клопотання та інших процесуальних документах. Під час розгляду питання про відновлення втраченого провадження повістки також направлялися на електронні адреси боржника та стягувача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, N 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувана ухвала відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на зазначене та відповідно до статті 375 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про виправлення помилки у виконавчому документі - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 15 квітня 2020 року про виправлення помилки у виконавчому документі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: В.Б. Азевич

Судді: І.В. Кішкіна

О.В. Халаджи

Повний текст постанови складено 13 січня 2021 року.

Суддя-доповідач В.Б. Азевич