Справа № 2-1824/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2010 р.

Сніжнянський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді             Радченка В.Є.

при секретарі                   Похилі Т.О.

з участю:

позивачки – ОСОБА_1 (не з*явилась, повідомлена належним чином)

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 р. до 31.12.2009 р., зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 1.01.2006 р. по 31.12.2009 роки,-

ВСТАНОВИВ:

12.04.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про поновлення строку для звернення до суду за період з 1.01.2006 року по 31.12.2009 р., зобов*язання УПФУ в м. Сніжне здійснити нарахування та виплату їй щомісячної допомоги як дитині війни за період з 1.01.2006 року по 31.12.2009 р.

   Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона віднесена до категорії дітей війни. Зазначила, що у 2006, 2007, 2008, 2009 р.р. ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Отже, як вважає позивачка, відповідач порушив її права  та інтереси.

Позивачка в судове засідання не з*явилась. Про час та місце розгляди справи була повідомлена у встановленому законом порядку. До початку судового засідання позивачка надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутності. В зв’язку з цим неприбуття у судове засідання позивачки, належним чином повідомленої та надавшеї суду письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутності - не є перешкодою для  розгляду справи.

      Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, надала заперечення проти позову, у яких вона посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державній бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У 2008 році згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року позивачці була нарахована та виплачена державна соціальна допомога, як дитині війни. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм обставини.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  віднесена до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Сніжне  Донецької області, що підтверджується копією паспорта громадянки України (а.с.2), копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.3), копією довідки № 304 від 19.11.2007 року (а.с.3)

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року  № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

З огляду на те, що положення статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними, суд дійшов до висновку, що дії відповідача є правомірними щодо відмови нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу позивачці як дитині війни за 2006 рік.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати права позивачки на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року внаслідок незаконної бездіяльності відповідача. Через це суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язати відповідача нарахувати позивачці недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни відповідно  до статті 6 Закону України «Про соціальний   захист дітей війни»  за період  з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.             Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.                 Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В зв’язку з цим, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд прийшов до висновку, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року. Через це суд вважає необхідним визнати  права позивачки на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 р. внаслідок незаконної бездіяльності відповідача. Суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язати відповідача нарахувати позивачці недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 р.

Згідно ст. 71. Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26 грудня 2008 року N 835-VI встановлено, що  надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

     Названа норма передбачає встановлення   в абсолютних сумах розмірів лише тих  виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної  заробітної плати.  Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір  зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру  мінімальної пенсії за віком.  

     Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного  грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги ,що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист  дітей війни».

Виходячи з зазначеного позивачка, яка є пенсіонером і наділена статусом «дитина війни», за 2009 рік мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

             Ст.257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або могла довідатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка звернулась до суду 12.04.2010 року, тому вона не пропустила строк звернення до суду щодо позовних вимог за 2007, 2008, 2009 роки. Тому у суда не має підстав для поновлення строку звернення до суду.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30% виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом.  

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на  приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в якій визначено, що в разі  недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій  між  Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені  законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

               На підставі викладеного, керуючись ст. 15 ЦК України, ст.ст.   212,213,214,215 ЦПК України, суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 р. до 31.12.2009 р., зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 1.01.2006 р. по 31.12.2009 роки- задовольнити частково.

    Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично здійсненних виплат.

            Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне  здійснити  ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, за період часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно з урахуванням фактично здійсненних виплат.

             Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне  здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджет України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період часу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично здійсненних виплат.

    В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне – відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного  суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

               Головуючий :