ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

        Справа № 2 - 61/2010 рік                                                        

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                                        

І  М  Е  Н  Е  М     У К Р А Ї Н И

    16квітня 2010 року       Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді   Патраманського І.О.,

при секретарі                         Якуновій Л.В.,

за участю:

позивача

відповідача ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

представника третьої особи,на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог – Ладижинської міської ради Власенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Ладижинська міська рада про встановлення земельного сервітуту,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом і просив встановити земельний сервітут на право проїзду два рази на рік (весною та восени) та право проходу (за потребою) через земельну ділянку, якою користується ОСОБА_4, для здійснення обслуговування земельної ділянки площею 0,08 га., яка належить йому .

        В судовому засіданні позивач  ОСОБА_3 позов підтримав.

        Відповідачка - ОСОБА_4 позов не визнала.

         Представник Ладижинської міської ради Власенко Л.В. позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

       Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов необґрунтований і не підлягає задоволенню з таких підстав.

        Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

        В судовому засіданні встановлено, що вимоги позивача про встановлення сервітуту є неправомірними.

        Так,   відповідно до ч.1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.  

          З  рішення Ладижинської міської ради № 1230 від 10.06.2009 року видно, що ОСОБА_3 була передана безоплатно у власність земельна ділянка загальною площею 0.15 га., по АДРЕСА_1, з яких 0.08 га. надано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,  а 0.07 га.  для ведення особистого селянського господарства.

            З додатку до протоколу узгоджувальної комісії Ладижинської  міської   ради – Акту фактичного  обміру земельних ділянок (а.с.8), з огляду місця події, з показів сторін видно, що земельна ділянка розміром  0.08га., яка виділена ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,  і відносно якої ОСОБА_3 бажає встановити сервітут, розташована безпосередньо від вулиці  Механізаторів, в передній частині загальної земельної ділянки, і до неї є вільний вхід та заїзд з вулиці Механізаторів.

             З пояснень позивача видно, що встановлення сервітуту йому необхідне для використання земельної ділянки, розміром 0.08 га., не для цільового використання (обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель), а для ведення особистого селянського господарства.  

         З пояснень сторін видно, що фактичний порядок використання земельних ділянок існує з початку 1960 – х років.

          З пояснень позивача видно, що земельний спір він розпочав з метою повернення земельних ділянок, які раніше належали його дідам – прадідам.

          Перераховані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог законів, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному.

          Аналізуючи приведені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 має можливість без встановлення сервітуту вільно використовувати земельну ділянку,згідно її цільового призначення. Сервітут він бажає встановити для використання земельної ділянки в порушення цільового призначення, що буде суперечити вимогам ст.103 ЗК України. А тому в позовові йому необхідно відмовити.

На підставі ст.ст. 3,15,35,36,118-120 ЦПК України, керуючись ст.ст. 99-103 Земельного кодексу України, ст.ст. 15,16, 401 ЦК України ,- суд

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

      У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4  та Ладижинської міської ради про встановлення земельного сервітуту на право проїзду два рази на рік (весною та восени) та право проходу (за потребою) через земельну ділянку, якою користується ОСОБА_4, для здійснення обслуговування земельної ділянки площею 0,08 га. – відмовити.            

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд, шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про намір апеляційного оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Суддя:підпис.

    З  оригіналом вірно.

    Суддя Ладижинського міського суду                                       І.О. Патраманський