Справа № 162/798/20

                                       Провадження № 1-кп/162/16/2021

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року  смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням судді Цибень О.В.,

з участю секретаря судових засідань Будько І.М.,

прокурора – Ліпко О.П. ,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисників – Петрушина А.С., Полячука С.І.,

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представників потерпілих - Довжика Р.С., Лавренчука О.В.,

розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту та продовження тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами у кримінальному провадженні №12018030000000478 від 07 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

Прокурором подано клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та продовження тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами.

Клопотання вмотивовані тим, що строк дії ухвали судді про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту та строку тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами закінчується 21 січня 2021 року.

Вказано, що під час досудового розслідування кримінального провадження здобуто вагомі докази причетності ОСОБА_1 до вчининення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Тому, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання вказаного запобіжного заходу, не відпали та продовжують існувати, також існують обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом, а міра покарання, передбачена санкцією ч. 3 ст. 286 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 10 років, тому є необхідним продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту. Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_1 не може запобігти зазначеним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано щодо останнього, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, виконані не будуть.

Захисники Петрушин А.С., Полячук С.І., за узгодженою позицією з обвинуваченим ОСОБА_1 , щодо вказаних клопотань поклалися на розсуд суду.

Представники потерпілих Довжик Р.С. та ОСОБА_6 за узгодженою позицією з потерпілими клопотання прокурора підтримали та просили його задовольнити.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч.1,2  ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалами Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 обмежено в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту на два місяці.

Ухвалами Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2020 року та 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту та тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами продовжено на два місяці, по 21 січня 2021 року включно.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 хоча раніше і не судимий, однак обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, ризики визначені ст.177 КПК України продовжують існувати, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладеними на нього обов`язками.

Оскільки на даний час підстави застосування обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами не перестали існувати, враховуючи, що санкція ч.3 ст.286 КК України передбачає додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, суд вважає доцільним на підставі ст. 153 КПК України продовжити строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом – правом керування транспортним засобом.

Керуючись ст.ст. 148, 153, 177, 181, 194, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами та продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ухвалою суду від 31 серпня 2020 року запобіжний захід у виді домашнього арешту та покладені обов`язки продовжити строком на два місяці, по 11 березня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , строк тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами строком на два місяці, по 11 березня 2021 року включно.

Ухвала підлягає виконанню негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області О.В. Цибень