Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 546/688/20

Номер провадження 2/542/93/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року                         смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Рибки Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі також – відповідач-1, ГУ НП в Полтавській області), Державної казначейської служби України (надалі також – відповідач-2, ДКС України), датованою 31 серпня 2020 року, у якій просила стягнути з Держави України на її користь шляхом безспірного списання коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України 566 687,14 грн у відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на норми статтей 1173, 1174 ЦПК України.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 15 вересня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 43-44 т.1).

Ухвалою суду від 30 жовтня 2020 року задоволено заяву судді Романенко О.О. про самовідвід та передано цивільну справу № 546/688/20 до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи в порядку, передбаченому ЦПК України (а.с. 174 т.1).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2020 року справа розподілена судді Зіненку Ю.В. (а.с. 177 т.1).

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року задоволено заявлений самовідвід судді Зіненка Ю.В. та передано цивільну справу до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи в порядку, передбаченому ЦПК України, а також для вирішення в подальшому процесуальних питань, передбачених статтею 31 ЦПК України (а.с. 182-183 т.1).

У зв`язку з неможливістю утворення складу суду для розгляду даної справи, згідно з розпорядженням голови Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2020 року № 66, вказану цивільну справу передано до Новосанжарського районного суду Полтавської області на розгляд (а.с. 188 т.1).

05 листопада 2020 року матеріали справи № 546/688/20 надійшли до Новосанжарського районного суду Полтавської області.

05 листопада 2020 року внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відповідна справа надійшла до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О. (а.с. 191 т.1).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної шкоди прийнято до провадження. Ухвалено розгляд справи здійснювати спочатку, в порядку загального позовного провадження. Призначено відкрите підготовче судове засідання на 25 листопада 2020 року о 08 год. 45 хв. (а.с. 194-195 т.1).

12 листопада 2020 року від ОСОБА_1 до Новосанжарського районного суду надійшли заява № 1 про відвід судді Шарової-Айдаєвої О.О. від 11 листопада 2020 року, заява № 2 про відвід судді Шарової-Айдаєвої О.О. від 11 листопада 2020 року, заява № 3 про відвід судді Шарової-Айдаєвої О.О. від 11 листопада 2020 року (а.с. 197-200 т.1).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2020 року заявлені ОСОБА_1 у заяві № 1 про відвід судді від 11 листопада 2020 року, заяві № 2 про відвід судді від 11 листопада 2020 року, заяві № 3 про відвід судді від 11 листопада 2020 року, відводи судді Шарової-Айдаєвої О.О. від розгляду цивільної справи № 546/688/20 (провадження № 2 /542/692/20) визнано необґрунтованими. Справу №546/688/20 передано для автоматизованого розподілу для визначення в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід судді Шарової-Айдаєвої О.О. (а.с. 201-203 т.1).

Новосанжарський районний суд в складі головуючого судді Стрельченко Т.Г. своєю ухвалою від 16 листопада 2020 року відмовив у задоволенні заяви № 1 про відвід судді від 11 листопада 2020 року, заяви № 2 про відвід судді від 11 листопада 2020 року, заяви № 3 про відвід судді від 11 листопада 2020 року, що надійшли від ОСОБА_1 у цивільній справі № 546/688/20. Матеріали цивільної справи № 546/688/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди повернуті судді Шаровій-Айдаєвій О.О. для продовження розгляду позову по суті заявлених вимог (а.с. 211-212 т.1).

Після розгляду заяв про відвід судді справа 16 листопада 2020 року повернута судді Шаровій-Айдаєвій О.О. для продовження розгляду.

17 листопада 2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла наступна заява про відвід судді, датована 16 листопадом 2020 року (а.с. 214-215 т.1).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2020 року заявлений ОСОБА_1 у заяві про відвід судді від 16 листопада 2020 року відвід судді Шарової-Айдаєвої О.О. від розгляду цивільної справи № 546/688/20 (провадження № 2/542/692/20) - визнано необґрунтованим. Справу № 546/688/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, передано для автоматизованого розподілу для визначення в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід судді Шарової-Айдаєвої О.О. (а.с. 260-262 т.1)

Новосанжарський районний суд в складі головуючого судді Афанасьєвої Ю.О. своєю ухвалою від 24 листопада 2020 року відмовив у задоволенні заяви про відвід судді від 16 листопада 2020 року, що надійшла 17 листопада 2020 року від ОСОБА_1 у цивільній справі №546/688/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди. Матеріали цивільної справи № 546/688/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди повернуті судді Шаровій-Айдаєвій О.О. для продовження розгляду позову по суті заявлених вимог (а.с. 265-267 т.1).

Після розгляду заяви про відвід судді справа 24 листопада 2020 року повернута судді Шаровій-Айдаєвій О.О. для продовження розгляду.

25 листопада 2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла наступна заява про відвід судді, датована 25 листопадом 2020 року (а.с. 3 т.2).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2020 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Шаровій-Айдаєвій О.О. визнаний необґрунтованим, у задоволенні відповідної заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шарової-Айдаєвої О.О. від 25 листопада 2020 року у цивільній справі № 546/688/20 відмовлено (а.с. 4-6 т.2).

10 грудня 2020 року судом закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15 год. 00 хв. 11 січня 2021 року (а.с. 27-28 т.2).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є власником стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якого складає 31,8 кв. м.

ОСОБА_1 у позовній заяві вказано, що дізнавшись про майбутнє рейдерське захоплення адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходиться її стоматологічний кабінет, вона звернулась до Решетилівського відділення поліції Глобинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі – Решетилівське ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області) із повідомленнями про незаконний аукціон, на якому будуть реалізовані місця загального користування такої адміністративної будівлі, а також державна власність у виді приміщень Великобагачанського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області.

В свою чергу, на думку позивача, Решетилівське ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, не вчинивши належних дій щодо недопущення проведення такого аукціону, допустило протиправну бездіяльність, яка полягала у незабезпеченні охорони права на приватну власність ОСОБА_1 – стоматологічний кабінет за адресою: АДРЕСА_1 , що позбавило позивача можливості заробляти на життя працею, оскільки без реалізованих на аукціоні приміщень туалету, коридиру-рекреації та шляхів евакуації, її приватний стоматологічний кабінет перестав бути медичним закладом, де в законному порядку можна надавати медичну допомогу.

ОСОБА_1 наголошено, що за її повідомленнями (заявами) Решетилівським ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області не розпочато жодного кримінального провадження, кримінальні провадженні відкриті лише на підставі ухвал слідчих суддів.

На думку позивача, Решетилівський ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області розглядає не у визначеному КПК України порядку її заяви про вчинення кримінальних правопорушень, начальник вказаного Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області узурпував судову гілку влади, та встановлює позивачу порядок користування її власністю. Решетилівське ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області сприяє катуванню ОСОБА_1 та позбавляє її доступу до правосуддя.

У зв`язку з вищевикладеними діями органу Національної поліції, ОСОБА_1 вказувала, що зазнала матеріальних збитків в сумі 566 687 грн 14 коп., які включають вартість її стоматологічного кабінету з урахуванням індексу інфляції, вартість туалету та коридору-рекреації з урахуванням індексу інфляції та втрачених доходів, які б вона могла отримати, якби її право власності не було порушено.

З огляду на викладене, вона звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з держави на її користь вказаної суми відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на норми статтей 1173, 1174 ЦПК України.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної шкоди прийнято до провадження. Ухвалено розгляд справи здійснювати спочатку, в порядку загального позовного провадження, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії такої ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

20 листопада 2020 року від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с. 219-227 т.1), за змістом якого ГУ НП в Полтавській області проти задоволення позовних вимог заперечувало, та просило позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач-1 вказував на те, що по кожному факту звернення позивача до органів Національної поліції, яких нараховується за період з 21.03.2020 по 24.09.2020 - 63 звернень, ОСОБА_1 направлялись відповіді на них. Зазначено, що заяви ОСОБА_1 розглянуті і у зв`язку з тим, що такі заяви не містили викладу обставин, що свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок розслідування не здійснювались.

Акцентовано увагу на тому, що на підставі ухвал слідчих суддів від 22.05.2020 (провадження № 1-кс/542/242/20), від 05.06.2020 (провадження № 1-кс/545/32/20), від 05.06.2020 (провадження № 1-кс/545/31/20), Решетилівським ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області внесені, відповідно, відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2020 за № 12020170310000171 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, 12.06.2020 за №12020170310000186 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.206 КК України, та 17.06.2020 за № 12020170310000193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України.

18.06.2020 вказані провадження об`єднані в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020170310000171, та 30.06.2020 закрито постановою старшого слідчого.

Однак, у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2020 року у справі № 546/729/20 (провадження № 1-кс/546/139/20) постанову старшого слідчого від 30.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2020 за №12020170310000171, скасовано, по вказаному кримінальному провадженню слідчі дії проводяться й надалі.

Зважаючи на викладені обставини, відповідач-1 у відзиві на позов наголошував на тому, що позивач не надала до суду належних доказів на підтвердження наявності неправомірних дій, вчинених ГУ НП в Полтавській області, які б завдали їй матеріальної шкоди, а позовна заява не містить посилання на жодне судове рішення, яким би дії (бездіяльність) ГУ НП в Полтавській області або його структурних підрозділів були визнані неправомірними, внаслідок чого б ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди.

З огляду на вказане, відповідач-1 вважав, що такий позов задоволений бути не може.

Правом подати відповідь на відзив на позов ГУ НП в Полтавській області Онанко С.М. не скористалась.

В судове засідання, призначене на 11 січня 2021 року о 15 год. 00 хв., ОСОБА_1 , не з`явилась.

11 січня 2021 року на електронну адресу Новосанжарського районного суду Полтавської області від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення рішення суду у підготовчому засіданні без участі позивача (а.с. 42 т. 2), за змістом якого позивач просила судове засідання, призначене на 11.01.2012 на 15:00 год., провести без особистої участі позивача, та у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення у справі.

Оцінюючи вказане клопотання, суд виходить з того, що 10 грудня 2020 року судом вже було закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15 год. 00 хв. 11 січня 2021 року.

Копія ухвали від 10 грудня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, направлялась на адресу позивача, зазначену нею у позовній заяві ( АДРЕСА_2 ) разом із судовою повісткою, однак повернулись до суду із зазначенням причини повернення – «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, копія вказаної ухвали направлялась на електрону адресу позивача, зазначену нею у позовній заяві (а.с. 40 т. 2).

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, ухвала від 10 грудня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, вважається такою, що вручена, і позивач вважається достовірно повідомленою про закриття підготовчого провадження у справі і призначення справи до розгляду по суті.

З огляду на викладене, заява позивача від 11 січня 2021 року про ухвалення рішення суду у підготовчому засіданні без участі позивача, враховуючи, що підготовче провадження вже закрито, може бути задоволена в частині проведення судового засідання, призначеного на 11.01.2021 на 15:00 год., без особистої участі позивача, та ухвалення рішення у справі.

Представник Головного управління Національної поліції в Полтавській області в підготовче судове засідання, призначене на 11 січня 2021 року о 15 год. 00 хв., не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с. 12 т.2).

11 січня 2021 року від Головного управління Національної поліції в Полтавській області на електронну адресу суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 11 січня 2021 року на 15 год. 00 хв., без участі представника ГУ НП в Полтавській області. У відповідній заяві зазначено, що при розгляді справи, ГУ НП в Полтавській області просить взяти до уваги доводи, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 41 т.2).

Державна казначейська служба України в судове засідання з розгляду справи по суті не забезпечила явку свого уповноваженого представника, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання (а.с. 37 т.2). Клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала, про причини неявки свого уповноваженого представника не повідомляла.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, зважаючи на подані до суду заяви, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має діючу ліцензію серії АВ № 567643, видану Міністерством охорони здоров`я на медичну практику (стоматологія), строк дії ліцензії з - 11.11.2010 (а.с. 16 т.1).

До видачі вказаної ліцензії позивач здійснювала медичну практику (стоматологія) на підставі ліцензії серії АА № 482626 зі строком дії з 29.11.2002 по 29.11.2005 (а.с. 14 т.1), та на підставі ліцензії серії АБ № 299193 зі строком дії з 22.11.2005 по 22.11.2010 (а.с. 15 т.1).

Для розміщення приватного стоматологічного кабінету ОСОБА_1 відповідно до договору оренди від 01.06.2002 взяла у тимчасове володіння у Решетилівського райкоопзаготпрому приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32 км. м. (а.с. 37-40 т.1).

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 15.11.2005 № 4682, Підприємство Решетилівської райспоживспілки «Решетилівський райкоопзаготпром» (продавець) продав, а ОСОБА_1 (покупець) купила 71/1000 частин нежитлової будівлі, зазначеної в плані літ. «А-ІІ», загальна пл. 447,3 кв. м., а саме: каса (21) – 4,8 кв. м., архів (22) – 13,6 кв.м., архів (23) – 13,4 кв.м., загальною площею 31,8 кв.м., які згідно з розрахунком становлять 71/1000 ідеальну долю, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 25-26 т.1).

На підтвердження факту оплати придбаної нерухомості позивач до матеріалів позовної заяви надала квитанції про оплату її вартості (а.с. 32-36 т.1).

19.01.2006 право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 9614600 від 19.01.2006 (а.с. 28 т.1).

12.03.2020 в приміщенні Решетилівської райспоживспілки за адресою: АДРЕСА_1 , проведено аукціон з продажу Лоту № 1 – 301/1000 частини громадського будинку адміністративного приміщення, яка являлась власністю райспоживспілки на підставі свідоцтва про право власності від 26.11.1998 93 (а.с. 238 т.1), та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа приміщення – 138,0 кв.м.

       Про проведення вказаного аукціону позивач повідомлялась шляхом направлення відповідного повідомлення від 25.02.2020 № 29 (а.с. 231 т.1), а також шляхом розміщення оголошення у газеті «Решетилівський Вісник», видання за 28 лютого 2020 року (а.с. 216 т.1).

       Вважаючи, що запланований аукціон є рейдерським захопленням приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , позивач неодноразово зверталась до Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області із заявами (повідомленнями) про кримінальні правопорушення.

       Зокрема, 03.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області із заявами, що зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень, за № 478, 482 від 03.03.2020 щодо можливої реалізації її стоматологічного кабінету.

На вказані заяви Решетилівський ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області листом від 19.03.2020 № 1649/115/106/01-2020 «Про прийняте рішення» проінформував позивача про відсутність підстав для внесення відомостей даної події в ЄРДР (а.с. 233 т.1).

12.03.2020 року позивач також звернулась до Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою № 566 про проведення незаконного аукціону з продажу будівлі (а.с. 234 т.1), та № 568 про погрози фізичної розправи з боку гр. ОСОБА_2 (а.с. 235 т.1).

На вказані заяви Решетилівський ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області листом від 19.03.2020 № 1650/115/106/01-2020 «Про прийняте рішення» проінформував ОСОБА_1 про відсутність підстав для внесення відомостей даних подій в ЄРДР (а.с. 247 т.1).

Крім того, цього ж дня 12.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області із скаргами на дії працівників поліції, які відмовлялись у перешкоджанні злочину та у встановленні особи, яка зайшла на аукціон (а.с. 248 т.1). Вказана заява зареєстрована в ЄО за № 572 від 12.03.2020.

За наслідками розгляду такої заяви Решетилівський ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області листом від 20.03.2020 № 1674/115/106/01-2020 «Про прийняте рішення» проінформував ОСОБА_1 про відсутність підстав для внесення відомостей даних подій в ЄРДР (а.с. 251 т.1).

Внаслідок оскарження дії слідчих Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, на підставі ухвал слідчих суддів від 22.05.2020 (провадження № 1-кс/542/242/20), від 05.06.2020 (провадження № 1-кс/545/32/20), від 05.06.2020 (провадження № 1-кс/545/31/20), Решетилівським ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області внесені, відповідно, відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2020 за № 12020170310000171 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, 12.06.2020 за №12020170310000186 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206 КК України, та 17.06.2020 за № 12020170310000193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України.

18.06.2020 вказані провадження об`єднані в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020170310000171, та 30.06.2020 закрито постановою старшого слідчого СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області (а.с. 252 т.1).

Однак, у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2020 року у справі № 546/729/20 (провадження № 1-кс/546/139/20) постанову старшого слідчого від 30.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2020 за №12020170310000171 скасовано (а.с. 253-255 т.1), по вказаному кримінальному провадженню слідчі дії проводяться й надалі.

Судом встановлено, за результатами проведеного 12.03.2020 аукціону, 301/1000 частку у праві власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , придбав гр. ОСОБА_3 .

Вважаючи, що Решетилівським ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області не вчинено необхідних дій щодо недопущення проведення аукціону та недопущення продажу майна позивача, яким вона вважає, окрім стоматологічного кабінету, також й приміщення туалету та коридору-рекреації, внаслідок чого їй завдано збитків на загальну суму 566 687 грн 14 коп. у зв`язку із втратою права власності на такі об`єкти нерухомості, ОСОБА_1 звернулась до суду із відповідним позовом, посилаючись на норми статтей 1173, 1174 ЦПК України.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами частини 1 статті 264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Пунктами 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України передбачені відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди як способи захисту цивільних прав та інтересів.

За умовами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

В зазначеній категорії справ відповідачем може бути лише держава, а не органи, які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції.

З наведених вимог закону вбачається, що шкода, яка завдана фізичній особі незаконною дією чи бездіяльністю органу державної влади та їх посадових осіб відшкодовується саме державою незалежно від вини цих органів.

Крім того, як вказано у постанові Верховного суду України від 08.11.2017 року у справі № 6-99цс17, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1173, 1174 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Висновки щодо правозастосування

Незаконні дії (бездіяльність) Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

Із правової позиції Верховного суду України, висловленої у постанові від 08.11.2017 року у справі № 6-99цс17, вбачається, що з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана органами чи (та) особами, відшкодовується державою лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 не надала до суду доказів визнання дії (бездіяльності) Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, які призвели до втрати нею права власності на будь-який об`єкт її нерухомості, незаконними.

Досліджуючи дії Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, судом встановлено, наступне.

Усі заяви ОСОБА_1 , подані до Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, у період з 03.03.2020 по 24.09.2020 були розглянути відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», у зв`язку з тим, що відповідним органом вони були розцінені як звернення громадянина, оскільки не містили обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Однак, як зазначалось вище, внаслідок оскарження дій слідчих Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, на підставі ухвал слідчих суддів від 22.05.2020 (провадження № 1-кс/542/242/20), від 05.06.2020 (провадження № 1-кс/545/32/20), від 05.06.2020 (провадження № 1-кс/545/31/20), Решетилівським ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області внесені, відповідно, відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2020 за № 12020170310000171 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, 12.06.2020 за №12020170310000186 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206 КК України, та 17.06.2020 за № 12020170310000193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України.

18.06.2020 вказані провадження об`єднані в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020170310000171, та 30.06.2020 закрито постановою старшого слідчого СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області (а.с. 252 т.1).

У зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2020 року у справі № 546/729/20 (провадження № 1-кс/546/139/20) постанову старшого слідчого від 30.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстра досудових розслідувань 02.06.2020 за №12020170310000171 скасовано (а.с. 253-255 т.1), по вказаному кримінальному провадженню слідчі дії проводяться й надалі.

Суд зазначає, що незважаючи на наявність ухвал слідчих суддів від 22.05.2020 (провадження № 1-кс/542/242/20), від 05.06.2020 (провадження № 1-кс/545/32/20), від 05.06.2020 (провадження № 1-кс/545/31/20), про зобов`язання Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області внесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також ухвали від 16.09.2020 (провадження № 1-кс-546/139/20) про скасування постанови від 30.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 02.06.2020 за № 12020170310000171, жодна дія або бездіяльність вказаного органу Національної поліції або його уповноваженої особи, внаслідок яких позивач втратила право власності, визнана протиправною (незаконною) не була.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 24 КПК України,  кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Суд, здійснюючи нагляд за дотримання верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.

При цьому, наявність недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб, не свідчить про незаконність їх діяльності, і не може бути безумовною підставою для стягнення відшкодування матеріальної шкоди.

Суд вказує, що реалізація позивачем права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора та задоволення таких скарг слідчим суддею, само по собі не свідчить про незаконність прийняття рішень, які обмежують права і свободи позивача, а зводяться до реалізації права на здійснення функцій контролю в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування.

Водночас, скасування судом процесуальних рішень у кримінальному провадженні за скаргою позивача, є достатньою сатисфакцією.

Таким чином, враховуючи відсутність жодного рішення про визнання дій (бездіяльності) Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, внаслідок яких особа була позбавлена свого права власності на нерухоме майно, незаконними (протиправними), суд приходить до висновку про відсутність такої необхідної підстави для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, як наявність неправомірної дії (бездіяльності) цього органу.

Досліджуючи таку підставу для стягнення матеріальної шкоди з органу державної влади, як наявність завданої шкоди, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 вказано, що завдана шкода полягає у позбавленні її права приватної власності на стоматологічний кабінет за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки без реалізованих на аукціоні приміщень туалету, коридору-рекреації та шляхів евакуації, її приватний стоматологічний кабінет перестав бути медичним закладом, де в законному порядку можна надавати медичну допомогу.

З матеріалів справи, і наданих позивачем доказів, не вбачається за можливе встановити той факт, що стоматологічний кабінет за адресою: АДРЕСА_1 , вибув із права власності ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що за результатами проведеного 12.03.2020 аукціону, частку у праві власності на нежитлове приміщення загальною площею 138 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , придбав гр. ОСОБА_3 .

До реалізованих на аукціоні приміщень не входить власність ОСОБА_1 - стоматологічний кабінет за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 31,8 кв. м., придбаний нею на підставі договору купівлі продажу від 15.11.2005.

Підстав для висновку про те, що реалізоване на аукціоні майно у вигляді приміщення туалету (4,41 кв.м) та коридору-рекреації (15,6 кв. м.) є власністю ОСОБА_1 , не має, оскільки жодного правовстановлюючого документу на вказані об`єкти нерухомості не надано.

Позивачем також не доведено, що на її стоматологічний кабінет та реалізовані приміщення туалету (4,41 кв.м) та коридору-рекреації (15,6 кв. м.) розповсюджується режим неподільної речі, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (статті 183 ЦК України), або режим головної речі та її приналежності, відповідно до якого річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (статті 186 ЦК України).

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що після проведення аукціону і зміни власника відповідних приміщень, вона втратила право користування приміщенням туалету (4,41 кв.м) та коридору-рекреації (15,6 кв. м.).

Зважаючи на викладене, судом не встановлено й шкоди у вигляді позбавлення позивача її права власності на нерухоме майно, що спричинена діями (бездіяльністю) органу Національної поліції.

Доказами, відповідно до статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами частин 1,6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою у відповідних правовідносинах.

Позивачем не обґрунтовано, чим підтверджуються факти спричинення їй матеріальної шкоди, не обґрунтовано за яких обставин або якими незаконними діями (бездіяльністю) вони заподіяні. Зміст позову, зведений до фактичної незгоди із проведеним аукціоном на 301/1000 частку у праві власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладені висновки, зважаючи на недоведеність позивачем наявності незаконних дій (бездіяльності) Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, внаслідок яких позивач втратила своє право власності на частину нежитлової будівлі (стоматологічний кабінет), а також на недоведеність завданої діями органу Національної поліції шкоди, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з Держави України на її користь відповідно до норм статей 1173,1174 ЦПК України матеріальної шкоди.

Отже, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання відповідної позовної заяви ОСОБА_1 не сплачувався.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_1 ;

відповідач-1: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630;

відповідач-2: Державна казначейська служба України, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва