Справа № 308/249/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 січня 2021 року                                                                 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 інтересах якого діє адвокат Конар В`ячеслав Іванович до  інспектора другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції у Закарпатській області лейтенанта поліції Цьока Михайла Юрійовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

11 січня 2021 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції у Закарпатській області лейтенанта поліції Цьока Михайла Юрійовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, однак не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, а тому в даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати документ, що підтверджує його сплату в сумі 454 грн.

Підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону суддею не встановлено та таких у позовній заяві позивачем не зазначено, а також не додано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України «Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації», такою затвердженні вимоги до оформлювання документів», які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду. Згідно з цим стандартом дозволеним є шрифт основного тексту Times New Roman, розмір 12-14 друкарських пунктів, текст документів, надрукованих на папері формату А4, рекомендовано друкувати через 1,5 міжрядкових інтервали. Безперечною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність. Однак, позивачем скеровано до суду документи, які є нечитабельними.

Позивачем, зокрема, подано ксерокопію оскаржуваної постанови, та документи, що посвідчуть повноаження адвоката, які є зовсім нечитабельними, що унеможливлює розгляд справи в цілому, у зв`язку з чим, суд зобов`язує позивача надати читабельні документи.

Крім того, суддя зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про такі адміністративні правопорушення: частина перша статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів, однак не можуть виступати самостійними суб`єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а, від 09 квітня 2020 року у справі № 181/581/17 (2-а/181/17/17).

Суддя звертає увагу, що органом Національної поліції, за даним позовом є Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, від імені якого діє, зокрема, інспектор УПП в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Цьока М.Ю., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Однак, Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень, у процесуальному статусі відповідача за поданим позовом позивачем не зазначено та не залучено.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,-

постановив:

Адміністративний  позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Конар В`ячеслав Іванович до  інспектора другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції у Закарпатській області лейтенанта поліції Цьока Михайла Юрійовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.

Надати позивачу строк, для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу якщо ним відповідно до ухвали суду у встановлений строк буде виконано вимоги, визначені статтями 160 КАС України і 161 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.С. Дегтяренко