номер провадження справи 18/153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 справа № 908/2827/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/2827/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (69002, м. Запоріжжя, вул. Шкільна/ вул. Фортечна, буд. 40/7, прим. 37)

до відповідача фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 107157,29 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича 107157,29 грн. вартості неповернутого майна згідно додатку до договору поставки продукції № ЗПК-3510 від 27.06.2017.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки продукції № 3510 від 27.06.2017 та додатком до договору від 24.06.2019. Відзначив, що з метою продажу продукції 24.06.2019 сторонами укладено додаток до договору поставки продукції, на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове користування, а відповідач прийняв торгове обладнання, про що свідчить акт приймання-передачі майна № 18935-1078/002 від 24.06.2019. Згідно з п. 7 розділу 1 договору поставки, користуючись правом на розірвання договору, позивач надіслав відповідачу лист № 715 від 18.05.2020 про розірвання договору поставки продукції від 27.06.2017 № ЗПК-3510. Проте, в порушення п. 4 розділу 8 договору, після його розірвання, відповідачем не повернуто обладнання, яке знаходиться в його користуванні. За доводами позивача, відповідно до п. 4.2 додатку до договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість майна, вказану в акті приймання-передачі обладнання, а саме 107157,29 грн. з ПДВ. Посилаючись на приписи ст.ст. 526, 611, 615 ЦК України та ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 справу № 908/2827/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2827/20; присвоєно справі номер провадження 18/153/20; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 03.12.2020. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Ухвалено розпочати розгляд справи по суті через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 17.11.2020 та відповідачу особисто 17.11.2020.

Від відповідача 03.12.2020 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач вказав на неотримання копії позовної заяви, що унеможливило надання відзиву на позов, та просив відкласти розгляд справи на іншу дату після 09.12.2020.

Судом клопотання відповідача прийнято до уваги, проте, відповідач відзиву на позов не надав.

Щодо посилання відповідача на неотримання копії позовної зави суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів 02.11.2020. Згідно даних з офіційного сайту Укрпошти зазначене відправлення повернуто поштовим відділенням без вручення 18.11.2020. Разом з тим, станом на 11.01.2021 відповідач своїм процесуальним правом щодо ознайомлення з матеріалами справи та зняття з них копій не скористався і жодних пояснень або заперечень по суті справи не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Провадження у даній справі відкрито 09.11.2020. Отже, суд мав розгляд справи закінчити 11.01.2021 (з урахуванням вихідних днів).

Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду справи по суті продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася та наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав через неможливість вчинення процесуальних дій, що зумовлено карантинними обмеженнями, від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду, в тому числі з урахуванням строку дії карантину, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 11.01.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (постачальником, позивачем у справі) та фізичною особою-підприємцем Чуряковим Павлом Олександровичем (покупцем, відповідачем у справі) 27.06.2017 укладений договір поставки продукції № ЗПК-3510 (надалі - Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим договором (п. 1 розділу І Договору).

Продукція доставляється централізовано транспортом постачальника або, за бажанням покупця, шляхом самовивозу зі складу постачальника. Місце доставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна (далі по тексту - "накладна"). Після підписання сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) продукції постачальником не розглядаються (п. 3 розділу І Договору поставки).

Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до "31" грудня 2017 року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. В частині зобов`язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов`язань (п. 6 розділу І Договору поставки).

Відповідно до п. 7 розділу І Договору поставки цей договір може бути достроково розірваним за вимогою однієї із сторін, при умові виконання своїх зобов`язань за цим договором. Сторона, що вимагає розірвання цього договору, зобов`язана письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за двадцять днів до дати розірвання цього договору.

За визначенням п. 4 розділу VIII Договору поставки, в разі закінчення терміну дії цього договору або в разі припинення роботи зі сторони покупця, останній повинен повернути постачальнику в термін не більше 15 діб все рекламне та інше обладнання, яке знаходилось в користуванні покупця.

Крім того, сторонами 24.06.2019 укладений додаток до Договору поставки продукції №ЗПК-3510 від 27.06.2017, відповідно до умов п. 1.1 якого, з метою сприяння продажу продукції, постачальник передає покупцю торгове обладнання (зокрема, але не виключно - холодильне обладнання, обладнання для розливу пива, інше торгівельне обладнання) (надалі - торгове обладнання або обладнання).

Відповідно до п. 1.2 додатку до договору визначений стан переданого обладнання: в діючому стані, технічно справне, комплектне, відповідало технічним нормам та придатне для користування у відповідності до мети, визначеної у п. 1.1 даного додатку.

Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.10, 2.3.13, 2.3.14 додатку до договору поставки продукції відповідач зобов`язався:

- з моменту прийняття обладнання покупцем для цілей, передбачених даним додатком, і до моменту повернення обладнання постачальнику, здійснювати продаж, підтримувати наявність та асортимент продукції, що реалізується постачальником згідно укладеного постачальником та покупцем договору поставки продукції;

- не змінювати місцезнаходження обладнання, що було передано у відповідності до даного додатку, без письмового погодження такого переміщення з постачальником;

- утримувати обладнання у належному технічному стані та дотримуватися належного режиму експлуатації, транспортування та зберігання обладнання, а також забезпечувати збереження нанесених на обладнання маркувань, включаючи найменування бренду, таблички, наклейки та інші позначення, що містять заводські та інвентарні номери, номери агрегатів та/або іншу інформацію, нанесену виробником обладнання чи постачальником;

- самостійно і за свій рахунок забезпечити належне збереження обладнання, унеможливити доступ до обладнання некомпетентних та неуповноважених осіб.

Пунктами 1.3, 2.3.12 додатку до договору поставки продукції передбачено, що обладнання повинно бути повернуто покупцем та прийнято постачальником протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення/припинення дії Договору поставки продукції (в тому числі дострокового) у діючому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу.

Відповідно до п. 4.2 додатку до договору поставки продукції у випадку втрати, у тому числі повного знищення (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили), або неповернення в строк/термін, передбачений п. 2.3.12, у випадках, передбачених абзацом 2 п. 2.3.15, або невиконання покупцем 2.3.13 даного додатку, що призвело до неможливості подальшого використання обладнання, покупець зобов`язаний у вказаний термін відшкодувати постачальнику вартість такого обладнання (залежно від типу обладнання, зазначеного в акті приймання-передачі обладнання) згідно наступних еквівалентів вартості в Євро, перерахованих в гривню виходячи з офіційного курсу НБУ гривні до Євро станом на дату здійснення відшкодування (за одиницю Обладнання, в тому числі ПДВ):

- холодильна шафа однодверна - 550 Євро; холодильна шафа дводверна - 934 Євро; холодильна шафа прикасова - 704 Євро; холодильна шафа барна - 296 Євро; холодильна шафа однодверна (після відновлення) - 640 Євро; холодильна шафа дводверна (після відновлення) - 1047 Євро;

- одноканальне обладнання по розливу пива - 445 Євро; двоканальне обладнання по розливу пива - 594 Євро; трьохканальне обладнання по розливу пива - 774 Євро; чотирьохканальне обладнання по розливу пива - 922 Євро; п`ятиканальне обладнання по розливу пива - 1032 Євро; шестиканальне обладнання по розливу пива - 1296 Євро;

- парасоля -192 Євро, шатро поліестер - 338 Євро; шатро ПВХ - 540 Євро; меблі 80 см*80см - 68 Євро; меблі 120 см*80 см - 102 Євро; комплект меблів (стіл та дві лавки) - 86 Євро. Вартість іншого обладнання відшкодовується покупцем виходячи з його вартості в гривні, що була вказана у відповідному Акті приймання-передачі обладнання, з множенням такої вартості на відношення офіційного курсу гривні до Євро, визначеному НБУ станом на дату здійснення відшкодування, до курсу гривні до Євро, визначеному НБУ станом на дату введення такого Обладнання в експлуатацію (з додаванням до такої вартості суми ПДВ).

Згідно акту прийому-передачі обладнання № 18935-1078/0002 від 24.06.2019 позивачем передано, а відповідачем прийнято торгове обладнання згідно наведеного переліку. Зауважень до якості, цілісності та комплектності отриманого обладнання покупець не має.

Позивач 19.05.2020 надіслав відповідачу лист № 715 від 18.05.2020, в якому вказав, що договір поставки продукції від 27.06.2017 № ЗПК-3510 слід вважати розірваним, починаючи з двадцять першого календарного дня з моменту отримання даного повідомлення. Також позивач вказаним листом, посилаючись на п.п. 1.3, 2.3.12 додатку до договору поставки продукції, просив протягом 10 робочих днів з моменту розірвання договору поставки повернути постачальнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" отримане за актом приймання-передачі обладнання, а в разі його неповернення в зазначений термін - відшкодувати його вартість. На підтвердження направлення вказаного листа на адресу відповідача надано копію фіскального чеку від 19.05.2020. Згідно поштового повідомлення дане відправлення вкладено до а/с отримувача 20.05.2020.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення отриманого від позивача у користування торгового обладнання у визначений строк та невідшкодування його вартості стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 107157,29 грн. вартості неповернутого обладнання, переданого на виконання додатку до Договору поставки продукції.

Укладений сторонами 24.06.2019 додаток до Договору поставки продукції, за своєю правовою природою є договором позички.

Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 833 Цивільного кодексу України передбачено, що користувач зобов`язаний: 1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі; 2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Згідно із ч. 2 ст. 834 ЦК України позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо: 1) у зв`язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; 2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; 3) річ самочинно передана у користування іншій особі; 4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки, листом №715 від 18.05.2020 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору поставки продукції № ЗПК-3510 від 27.06.2017 та просив протягом 10 робочих днів з моменту розірвання договору поставки повернути отримане за актом приймання-передачі обладнання або відшкодувати вартість вказаного обладнання.

Відповідачем не повернуті:

- 14 комплектів дерев`яних меблів «Оболонь»;

- парасоля ТМ «Оболонь» Тросова;

- Тайфун-75 № 30766 (Кр.2,Кл.2,Ред.1,Мед.2,КапСб.1) Уст. Кобра-хром;

- Тайфун-80 № 16025 (Кр.2,Кл.2,Ред.1,Мед.2,КапСб.1) Уст. Lucky;

- Тайфун-90М №30…156 (Кр.4,Кл.4,Ред.1,Мед.4,КапСб.1) Уст. Teppa.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, здійсненим згідно умов п. 4.2 додатку до договору поставки, загальна вартість неповернутого майна у гривні з врахуванням ПДВ складає 107157,29 грн. Неповернуте відповідачем обладнання за своїм типом відноситься до іншого обладнання, вартість якого відповідно до умов додатку до договору відшкодовується виходячи з його вартості в гривні, вказаної у відповідному акті приймання-передачі обладнання, з множенням такої вартості на відношення офіційного курсу гривні до Євро, визначеному НБУ станом на дату здійснення відшкодування, до курсу Євро, визначеному НБУ станом на дату введення такого обладнання в експлуатацію (з додаванням до такої вартості ПДВ).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його правильним.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт неповернення відповідачем наданого у користування обладнання або відшкодування його вартості є доведеним. Доказів погашення вартості неповернутого обладнання відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 107157,29 грн. вартості неповернутого обладнання заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов`язань щодо повернення наданого йому у користування позивачем обладнання або відшкодування його вартості у визначений законом строк.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (69002, м. Запоріжжя, вул. Шкільна/ вул. Фортечна, 40/7, прим. 37, ідентифікаційний код 37407653) 107157,29 грн. (сто сім тисяч сто п`ятдесят сім грн. 29 коп.) вартості неповернутого обладнання та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 13.01.2021.

Суддя В.В. Левкут