Справа № 750/5864/20

Провадження № 2/750/57/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді   Требух Н.В.,

за участі секретаря судового засідання   Будаш М.В.,

справа №750/5864/20

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

за участі представника позивача і третьої особи адвоката Кудрявцевої О.О., представника відповідача адвоката Кравченко В.В.,-

в с т а н о в и в:

В липні 2020 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому, враховуючи зміну позовних вимог просила суд стягнути на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, в сумі 43400 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до особового рахунку є наймачем квартири АДРЕСА_1 , відповідач є власником квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 в цьому ж будинку. 15.04.2020 року сталося залиття квартири ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого було завдано матеріальної та моральної шкоди. В добровільному порядку відповідач відмовилась відшкодувати завдані збитки. Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що проти задоволення позову заперечує, оскільки позивач не є наймачем всієї квартири АДРЕСА_1 , а лише квартири АДРЕСА_2 , акт про залиття не відповідає формі, встановленої законом, при складанні акту власник квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 або його представник не запрошувався, а тому позбавлений був права надавати пояснення.

Протокольною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено ОСОБА_3 , яка є наймачем квартири АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи позов підтримала і просила суд його задовольнити.

Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Квартира АДРЕСА_1 знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку. Позивач ОСОБА_1 згідно особового рахунку ( а.с.9) є наймачем квартири АДРЕСА_4 . Розмір зайнятої площі становить 26,9 кв.м. що складається з кімнати 16,4 кв.м., кухні 2,7 кв.м, туалету – 0,4 кв.м, ванна – 1,2 кв.м, коридор 4,8 кв.м, балкон – 1,2 кв.м, інше – 0,2 кв.м. Наймачем квартири 38/1 є ОСОБА_3 , яка з позовними вимогами до суду не зверталась.

Відповідно до висновку експертного дослідження №4 від 09.07.2020 року були виявлені пошкодження опоряджувальних покриттів конструктивних елементів приміщень квартири АДРЕСА_5 саме коридор №1 та №6-1, коридор до кімнати №6-2, кімната №8, кухня №16, тобто пошкодження були виявлені в приміщеннях, наймачем яких позивач ОСОБА_1 не являється ( коридор №1 площею 13.3 кв.м, кухня 316 площею 12.3 кв.м).

На підтвердження факту залиття позивачем до суду був наданий акт, складений 15.04.2020 року про залиття квартири в житловому будинку по АДРЕСА_6 (а.с.11).

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі – Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Наданий позивачем акт, не відповідає встановленій законом формі, не затверджений начальником КП «ЖЕК-13». До складанню акту не залучені особи з боку винної сторони, що є обов`язковим, відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Допитана як свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона дійсно підписувала акт про залиття, однак до квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 не заходила, про причину залиття їй стало відомо лише зі слів майстра дільниці. Також вказала, що квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1 для огляду відчинив повнолітній син відповідачки.

Допитаний як свідок майстер дільниці ОСОБА_5 пояснив, що він приїхав за викликом про залиття квартири АДРЕСА_1 . Акт про залиття складався в потерпілій квартирі однак не в день залиття, а в інший день. Текст акту він не писав, присутніх осіб не встановлював, з квартири винних для складання акту нікого не запрошували. Коли відбулось саме залиття він не пам`ятає.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вищевказаний акт від 15.04.2020 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Також позивачем не доведено, чому саме на її користь необхідно стягнути шкоду, завдану внаслідок залиття квартири ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи, що вона є лише наймачем квартири 38/2 загальною площею 29.6 кв.м.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволенню не підлягають, оскільки не доведено розмір заподіяної шкоди позивачу, не встановлено винність дій відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача.

Надаючи відзив на позовну заяву відповідач в особі свого представника просить стягнути з позивача на користь відповідача усі понесені документально підтверджені судові витрати. Відповідачем на підтвердження понесення судових витрат надано договір про надання правової допомоги, квитанцію про сплачу 9600 грн. та розрахунок судових витрат. Разом з тим, наданий розрахунок судових витрат сторонами договору про надання правової допомоги не підписаний, а отже не може бути належним доказом щодо обсягу наданий адвокатом послуг та їх вартості. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

                                         в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 РНОКПП НОМЕР_2 )

Повне рішення виготовлено 11.01.2021 року.

Суддя                                                                        Н.В.Требух