Справа № 2а-27/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
02 квітня 2009 року Черкаський районний суд Черкаської області, який діє як адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мунько Б.П.
при секретарі Зарубі Н.М. , Косенко Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області, Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому зазначила, що вона має статус дитини війни відповідно до Закону України №2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», оскільки народилася у 1938 році Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону України з 1 січня 2006 року ЇЙ повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така державна соціальна допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась у неповному розмірі
Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-IV від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 77 та стаття 110, Законом України № 489ч V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 визнав положення Закону України «Про Держаний бюджет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 року пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», положення пункту 3 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії «Дітям війни» встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 350 грн., з 01 квітня - 359 грн., з 01 жовтня - 366 грн.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 380 грн., з01 квітня-406 грн., з 01 жовтня-411 грн..
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» невиплачена щомісячна державна соціальна допомога складає:
• - за 2006 рік - (4302х30):100=1290, 60 грн;
• - за 2007 рік - (4809х30):100=1442, 70 грн;
• - за 2008 рік - (4299x30): 100-429, 90(надбавка 10 % , яка була виплачена)=859, 80 грн.
Отже загальна сума не виплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006 по 2008 роки складає 1290, 60+1442, 70+859, 80=3593, 10 грн.
Позивачка ОСОБА_1 просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 2006 по 2008 роки в сумі 3593, 10 грн. та зобов'язати відповідача нараховувати їй цю допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, але суду надіслала заяву в який зазначила, що вона підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглянути справу в її відсутність.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - відповідача по справі - Гринюк Т.Б. в судове засідання не з'явилася, але надала суду письмові заперечення фонду на позовну заяву ОСОБА_1, в яких вважає вимоги позивача незаконними і просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Представник Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області - відповідача по справі - Темчишина-Благодір СП. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на те, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 по 31.12.2006 рік не нараховувалось та не виплачувалось, оскільки статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком (дію статті 6 Закону було зупинено на 2007 рік згідно із п. 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким припинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано таким, що не відповідають Конституції України. Щодо порядку реалізації статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач пояснив наступне: після визнання неконституційними норми статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір; законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до роз'яснення Міністерства Юстиції України № 21-46-561 від 31.08.2997 року питання, що пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України що затверджує KM України.
Крім цього, позивач в своїй позовній заяві вимагає стягнути недоплачену суму допомоги дітям війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року повністю, а за 2008 рік частково, хоч згідно ч.2 статті 99 КАС України для звернення за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Представник відповідача також вважає, що юридична необізнаність позивача не є поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.
Суд, вислухавши пояснення представника Управління Пенсійного фонду у Черкаському районі Черкаської області, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду Украши в Черкаському районі, отримує пенсію за віком (пенсійне посвідчення НОМЕР_1) та має статус «Дитина війни».
Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачами по справі, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за висом, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону, коли до нього були внесені зміни згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 року, а також Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року дія указаного положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року була зупинена на відповідні роки. Законом України «Про Державний бюджет с на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року це положення Закону було змінено, а саме воно було викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких
поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Конституційний суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року визнав неконституційним п. 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також своїм рішенням від 22.05.2008 року визнав неконституційним п.41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до статті 6 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Так, відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України ....» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив:
-у 2006 році: з 01 січня - 350 грн., з 01 квітня - 359 грн., з 01 жовтня - 366 грн.(всього 4302 за 2006 рік);
-у 2007 році: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн. (всього 4809 грн. за 2007 рік);
-у 2008 році: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн.(всього 4299 грн, - 429, 90 (10 % надбавка) за 2008 рік).
Щодо встановлення періоду нарахування надбавки суд зазначає наступне.
Суд бере до уваги, що рішення Конституційного Суду України по справі № 6-рп/2007 прийнято 09.07.2007 року. Відповідно до положень статті 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Статтею 150 Конституції України визначено повноваження Конституційного Суду України, зокрема: вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, право позивача на нарахування надбавки за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Тобто нарахування підвищення має бути вчинено з дня ухвалення вищевказаного рішення Конституційного Суду України, а саме з 09.07.2007 року. Це дає підставі для висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у здійсненні виплати позивачу підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зважаючи на те, що не було встановлено порядку запровадження пільг, встановлених у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році (відповідно до вимог встановлених статтею ПО Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»), то вимоги позивача до відповідачів за період з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року є необґрунтованими та безпідставними. А тому в цій частині позову слід відмовити.
Крім цього, слід також зазначити, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та грунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, відповідно до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Державний бюджет України при його формуванні грунтується на прожитковому мінімумі, з огляду на те, що витратна частина Бюджету України не може не базуватися на прожитковому мінімумі як соціальній гарантії, встановленій Конституцією України -основним законом України, який має найвищу юридичну силу, норми якого є нормами прямої дії, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд у вирішенні справи керується статтею 8 КАС України, відповідно до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який проголошує, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики та рішень Європейського Суду з прав людини. Суд також вважає необхідним керуватися положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV , який регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконувати рішення Європейського Суду з прав людини у справах проти України, з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини, та зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського Суду з прав людини проти України. Так, статтею 17 цього Закону встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, позивачем не обгрунтовано заявлені позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оскільки нарахування та виплати пенсій проводяться районним управлінням Пенсійного фонду України, тому в задоволенні позову до даного відповідача суд вважає необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні позивачеві підвищення пенсії за період з 09.07.2007 року до 31.122007 року, а також з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що з точки зору матеріального права підлягають задоволенню в цій частині
Позивач в своїй позовній заяві вимагає стягнути недоплачену суму допомога дітям війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року повністю, а за 2008 рік частково, хоч
згідно ч.2 статті 99 КАС України для звернення за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що про грубе порушення ЇЇ прав, що на момент винесення Рішення Конституційного Суду, яке тривало понад півтора року, їй стало відомо від таких самих осіб, тобто пенсіонерів, навесні 2008 року, точної дати вказати не може. Суд вважає, що доводи позивача, який звернувся до суду з даним позовом 17.12.2008 року, про те. що позивач є літньою людиною, необізнаний у законі, а тому не знав про порушення своїх прав є необґрунтованими і не можуть братися судом до уваги, оскільки не є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, суд вважає, що враховуючи положення процесуального закону, оскільки відповідач наполягає на застосуванні строку давності, позовні вимоги мають бути задоволені в межах річного строку давності, в межах заявлених вимог й відповідно до вимог матеріального закону, тобто з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким положення підпункту 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області неправомірною щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - IV в редакції до внесення змін Законом України № 107 - VI від 28.12.2007 року).
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області вчинити дії по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_1, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вини» № 2195 - IV (в редакції до внесення змін Законом України № 107 - VI від 28.12.2007 року), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 -VI від 28.12.2007 року на 2008 рік, та виплатити різницю недоплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10-ти днів шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням протягом 20- ти днів апеляційної скарги.