Провадження № 3/734/13/21 Справа № 734/3167/20

ПОСТАНОВА

іменем України

05 січня 2021 року                                                        смт. Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Анохін А.М. розглянувши матеріали справи, які надійшли від Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 470863 від 31 жовтня 2020 року вбачається, що 31 жовтня 2020 року о 13 годині 45 хвилин на а/д Київ – Вишгород – Десна – Чернігів, 84 км + 300 м водій ОСОБА_2 керував мопедом «Fox Well», не зареєстрованим у встановленому законом порядку з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан спяніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

У судові засідання ОСОБА_2 не з`являвся, оскільки не отримував судові повістки про виклик до суду, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_2 було розміщено на офіційній веб-сторінці Козелецького районного суду Чернігівської області.

Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали, які надійшли з Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, суддя приходить до наступного.

Згідно абз.1, 4 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись /згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року/.

Так, до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп`яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 31.10.2020, водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду з метою визначення стану сп`яніння.

Вина ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху України повністю підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 470863 від 31.10.2020, письмовими поясненнями свідків, а тому вважаю, що докази знайшли своє підтвердження.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Проте, як вбачається з відповіді Головного сервісного центру МВС України, станом на 12.11.2020 інформація про видачу посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , відсутня.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суддя вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 30, 33, 34, 40, 130, 252, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя А.М.Анохін