Провадження № 2-а/734/2/21 Справа № 734/2034/20

РІШЕННЯ

іменем України

11 січня 2021 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

при секретарі - Галюк Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Ващенка Віктора Петровича про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить судскасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 037933 від 28.06.2020 та постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 037932 від 28.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим,що 28.06.2020 відносно позивача було складено постанову серії БАА № 037933 за те, що водій ОСОБА_2 о 11 год. 00 хв. в Чернігівській області Козелецького району у місті Остер по вулиці Б.Хмельницького керуючи транспортним засобом ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 ПДР за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Крім того, 28.06.2020 відносно позивача було складено постанову серії БАА № 037932 за те, що водій ОСОБА_2 о 11 год. 00 хв. в Чернігівській області Козелецького району у місті Остер по вулиці Б.Хмельницького керуючи транспортним засобом ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 при цьому не був пристебнутим паском безпеки, чим порушив п. 2.3 «в5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор Ващенок В.П. незаконно виніс постанови відносно нього. Крім цього, на думку позивача, постанови були винесені з порушенням його права та без урахування обставин для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.

21.07.2020 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Анохіну А.М.

Ухвалою суду від 23.07.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

10.08.2020 до суду позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали від 23.07.2020.

14.08.2020 ухвалою суду позовну заяву було повернуто позивачу.

04.09.2020 позивачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 14.08.2020.

13.10.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 14.08.2020 - скасовано та направлено справу до першої інстанції для продовження розгляду справи.

27.10.2020 згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу було передано до провадження головуючому судді Анохіну А.М.

Ухвалою суду від 02.11.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

17.11.2020 до суду позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали від 02.11.2020.

Ухвалою суду від 23.11.2020 судом по справі було відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачам було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Як вбачається з відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення - відповідачем ухвалу суду про призначення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні отримано 26.11.2020, однак у встановлений судом строк відзив на позов відповідачами подано не було.

Так само не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.06.2020 відносно позивача було складено постанову серії БАА № 037933 за те, що водій ОСОБА_2 о 11 год. 00 хв. в Чернігівській області Козелецького району у місті Остер по вулиці Б.Хмельницького керуючи транспортним засобом ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 та не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн (а.с.14).

Разом з тим, дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п.1-2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Пунктами 1-6 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши складену постанову серії БАА № 037933 від 28.06.2020 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.

Відповідачами обставини, на які посилався позивач не спростували, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення суду не надали.

З огляду на викладене вище, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 037933 від 28.06.2020 була винесена без достатніх правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про скасування постанови серії БАА № 037932 від 28.06.2020, то суд дійшов до такого висновку.

28.06.2020 відносно позивача було складено постанову серії БАА № 037932 за те, що водій ОСОБА_2 о 11 год. 00 хв. в Чернігівській області Козелецького району у місті Остер по вулиці Б.Хмельницького керуючи транспортним засобом ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 при цьому не був пристебнутим паском безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн (а.с.13).

Дослідивши вказану постанову серії БАА № 037932 від 28.06.2020 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.

Оцінюючи матеріали справи, суд вважає, що інших доказів, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України, відповідач до суду не надав.

Відповідачі обставини, на які посилаються позивач не спростували, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення суду не надали.

Отже, постанова відносно ОСОБА_1 була винесена з порушенням норм закону, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення відповідачами до суду не подано, а тому підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 121, 126, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Ващенка Віктора Петровича про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 037933 від 28.06.2020, складену відносно ОСОБА_1 та постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 037932 від 28.06.2020, складену відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.М.Анохін