ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.01.2021р. м. Дніпро Справа № 904/6950/17

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Вечірко І.О. (доповідач), перевіривши матеріали апеляційної

скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р.

у справі № 904/6950/17 (суддя - Примак С.А., м. Дніпро)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект", Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Олександропіль

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. затверджено звіт керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" Чопенко Д.В. № 03/07-20/02-03/01 від 03.07.2020р. Припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" та повноваження керуючого санацією Чопенко Д.В. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі № 904/6950/17 закрито.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р.; об`єднати апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019р., від 12.11.2019р., від 19.05.2020р., від 30.07.2020р. у даній справі в одне апеляційне провадження; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. скасувати і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно із п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на наведене, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Із матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що скаржник оскаржує ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. у справі № 904/6950/17.

Однак, апеляційна скарга подана 31.12.2020р., тобто із значним пропуском строку, встановленого ст. 264 ГПК України для подання апеляційної скарги.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що він є кредитором боржника та має непогашені вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за період з 01.01.2016р. по 08.08.2016р. Відомості про відсутність вимог скаржника в реєстрі вимог кредиторів, як і відомості про хід процедур з банкрутства боржника йому не були відомі, оскільки скаржник ніколи не входив до складу керівних або засновницьких органів боржника; він ніколи не повідомлявся про порушення справи про банкрутство; він не міг бути самостійно обізнаний про хід справи про банкрутство та не мав відомостей про її наявність взагалі. Про наявність процедур банкрутства скаржнику стало відомо у жовтні 2020р. з листа колишнього директора боржника, до якого скаржник звернувся із запитом щодо виплати заборгованості із заробітної плати. Скаржник одразу звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд відповідного рішення за нововиявленими обставинами, у задоволенні якої було відмовлено, що зумовило необхідність здійснення подальших дій з поновлення порушеного права скаржника. Оскаржуваною ухвалою порушені права та інтереси скаржника, оскільки при її винесенні не були враховані обставини, наведені в апеляційній скарзі, які у випадку їх встановлення прямо б вплинули не лише на визнання прав скаржника, а й зумовили б внесення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог скаржника та інших кредиторів, іншого розподілу голосів та відповідного іншого прийняття рішення щодо процедур та способів задоволення вимог кредиторів. Настання наведених наслідків забезпечило б врахування інтересів скаржника при розгляді справи, в тому числі при формуванні та виконанні плану санації. Оскаржувана ухвала прямо перешкоджає реалізації прав скаржника та порушує права скаржника на задоволення його вимог. Враховуючи, що справу про банкрутство боржника закрито у зв`язку із виконанням плану санації, тобто погашенням всіх вимог кредиторів і відповідно вивільненням боржника від боргових зобов`язань, чинність оскаржуваної ухвали фактично свідчить про відсутність боргових зобов`язань боржника за минулими боргами, в тому числі перед скаржником, що не кореспондується із реальними обставинами і фактично позбавляє скаржника будь-яких гарантій задоволення його вимог в майбутньому. Своєчасна обізнаність скаржника із оскаржуваною ухвалою або матеріалами справи не може ставитись в залежність від можливості отримання правової допомоги від адвокатів, оскільки така допомога не є безкоштовною, що відповідно потребує від скаржника часу на пошук грошових коштів для такої оплати.

Як вбачається із матеріалів даної справи, 24.07.2017р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 16.11.2017р. Розпорядником майна призначено Чопенка Дениса Вікторовича.

30.07.2018р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017р. про порушення провадження у справі №904/6950/17 залишено без змін.

09.10.2018р. постановою Верховного Суду постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017р. залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (станом на дату порушення (відкриття) провадження у даній справі) та ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (введеного в дію 21.10.2019р.) кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Разом із тим, в апеляційній скарзі скаржник не вказує, що він звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою з грошовими вимогами до боржника в порядку визначеному ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства і ці вимоги були предметом розгляду місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Верховний Суд в ухвалі від 09.11.2020р. у справі № 902/657/19 звернув увагу, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник про винесення оскаржуваної ухвали дізнався з листа колишнього керівника боржника ОСОБА_2 від 01.10.2020р. Разом з тим, апеляційна скарга подана до апеляційного господарського суду 31.12.2020р.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 13.10.2020р. звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із спільною заявою із ОСОБА_3 про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. у даній справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2020р. відмовлено в задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. у справі № 904/6950/17 за нововиявленими обставинами. Залишено в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. у справі № 904/6950/17 про затвердження звіту керуючого санацією і закриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. лише після її перегляду судом за нововиявленими обставинами.

Апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не надала належних доказів або переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного оскарження судового рішення, а отже пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась з апеляційною скаргою, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги.

За наведених обставин, скаржник має право зазначити інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, підтвердивши їх відповідними доказами.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених, статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без руху.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали заяву із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач І.О. Вечірко