Справа № 2-а-280/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 року             Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді                 Махлай Л.Д.

при секретарі                         Москаленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, зобов‘язання призначити пенсію,

в с т а н о в и в :

у січні 2010 року позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що у період з 20.08.1986 року по 04.05.1990 року вона працювала на посадах державного службовця, які займають особи з вищою юридичною освітою. В органах прокуратури працює з 07.05.1990 року, стаж на прокурорських посадах станом на 01.01.2009 року складає 18 років 7 місяців 28 днів.

12.01.2009 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до Закону України „Про прокуратуру”. Рішенням відповідача № 4737/06 від 28.04.2009 року їй відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на неможливість зарахування періоду  роботи з 20.08.1986 року по 04.05.1990 року до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, оскільки Чернігівський юридичний технікум, в якому вона здобула кваліфікацію юриста у липні 1986 року не є вищим навчальним закладом.

Проте, відповідно до ст. 25 Закону України «Про вищу освіту» та ст. 43 Закону України «Про освіту» технікум відноситься до вищого навчального закладу. Відповідно до ст.ст. 6, 8 Закону України «Про вищу освіту» освіта, здобута в коледжі та технікумі має перший освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти. Ст. 50-1  Закону України «Про прокуратуру»  не містить посилань на те у вищому навчальному закладі якого саме типу або рівня акредитації мав здобути вищу освіту державний службовець  для набуття  права зарахування часу цієї роботи до 20-річного стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Вважає, що внаслідок  незаконної відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідачем було порушено її законні права та інтереси, у зв‘язку з чим просить скасувати рішення відповідача, зобов‘язати відповідача зарахувати до 20-річного стажу роботи, що дає їй право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України „Про прокуратуру” період роботи з 20.08.1986 року по 20.11.1989 року на посаді старшого інспектора відділу контрою за призначенням пенсій та допомоги обласного Центру нарахування та виплати пенсій та допомоги м. Дніпропетровська та період роботи з 21.11.1989 року по 04.05.1990 року юрисконсультом Дніпропетровської контори Головпостачання Міністерства транспортного будівництва та призначити їй з 12.01.2009 року пенсію за вислугу років згідно Закону України „Про прокуратуру” з виплатою її з дати призначення.

В судовому засіданні позивач   позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та просила його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала посилаючись на те, що Чернігівський юридичний технікум, у якому навчалася позивачка з 01.09.1983 року по 30.06.1986 року не був у цей період вищим навчальним закладом. А тому в період роботи з 20.08.1986 року по 04.05.1990 року позивач працювала не маючи вищої освіти. За виключенням цього періоду позивач не має 20-річного стажу для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про прокурату».

Заслухавши пояснення сторін ,  дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач у 1986 році закінчила Чернігівський юридичний технікум, де здобула кваліфікацію юриста, що підтверджується  дипломом НОМЕР_1 від 30.06.1986 року. Відповідно до диплому НОМЕР_2 від 23.04.1991 року позивач у 1991 році закінчила  Українську юридичну академію ім. Ф. Дзержинського та здобула кваліфікацію юриста.

В період з  20.08.1986 року по 20.11.1989 року позивач працювала на посаді старшого інспектора відділу контролю за призначенням пенсій та допомоги Обласного Центру нарахування та виплати пенсій і допомоги м. Дніпропетровська, а з 21.11.1989 року по 04.05.1990 року - юрисконсультом  Дніпропетровської контори  Головпостачання Міністерства транспортного будівництва. В органах прокуратури  працює з 07.05.1990 року, стаж на прокурорських посадах станом на 31.12.2008 року складає 18 років 7 місяців 28 днів, що підтверджується трудовою книжкою та не заперечується відповідачем.

Позивачка звернулась  до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У призначенні пенсії їй було відмовлено з посиланням на те, що Чернігівський юридичний технікум не є вищим навчальним закладом,  а тому підстави зарахувати період роботи на посадах державного службовця з 20.08.1986 року по 04.05.1990 року відсутні, оскільки відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього закону, в тому числі на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, а позивач до 1991 року не мала вищої освіти.

Згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі зі стажем роботи  не менше 20 років, у тому числі  зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих не менш 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього закону, в тому числі на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою.

Дана стаття не містить посилань на те, вищу юридичну освіту якого освітньо-кваліфікаційного рівня повинен мати державний службовець.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про освіту» вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.  Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти; другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет. Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації; бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про вищу освіту" до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:  освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта;  освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Позивач у 1986 році закінчивши Чернігівський юридичний технікум здобула  вищу юридичну освіту.

За таких обставин відповідач безпідставно не врахував до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи позивачки на посадах державного службовця з  20.08.1986 року по 04.05.1990 року.

Позивач просить скасувати рішення про відмову їй у призначенні пенсії. Проте, таке рішення відповідачем не приймалося, а тому і скасовуватися не може. Позивачу листом було надано роз`яснення про неможливість призначення пенсії через відсутність необхідного стажу. Скасування листів суб`єктів владних повноважень чинним законодавством не передбачено. Позивач не просить визнати дії відповідача протиправними, проте в даному випадку є підстави відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача. А тому суд визнає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії позивачці протиправними.

Оскільки відповідач у листі від 28.04.2009 року не вказує на заяву від якої дати надає відповідь позивачці та остання не надала доказів того, коли саме була подана заява про призначення пенсії суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити пенсію позивачці з дати подачі такої заяви, оскільки така заява знаходиться у відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 43 Закону України "Про освіту", ст.ст. 6, 8, 25 Закону України «Про вищу освіту», ст.ст. 9, 11,  160-163 КАС України, суд

                                                  п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду в Оболонському районі м. Києва щодо  відмови у призначенні ОСОБА_1  пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" протиправними.

Зобов'язати  управління Пенсійного фонду в Оболонському районі м. Києва зарахувати ОСОБА_1  період роботи з 20.08.1986 року по 20.11.1989 року на посаді старшого інспектора відділу контролю за призначенням пенсії та допомоги обласного Центру нарахування  та виплати пенсій та допомоги м. Дніпропетровська та період роботи з 21.11.1989 року по 04.05.1990 року юрисконсультом Дніпропетровської контори Головпостачання Міністерства транспортного будівництва до 20-річного  стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років працівників прокуратури та призначити їй пенсію за вислугою років згідно Закону України "Про прокуратуру" з часу звернення із заявою про призначення пенсії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано потягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис

Постанова не набрала законної сили.

Копія вірно

Суддя