Справа № 2-420/10

 Р І Ш Е Н Н Я                

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року                         Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді                     Махлай Л.Д.

при секретарях                                           Москаленко І.В., Бойко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк”, 3-тя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору,

                                                              в с т а н о в и в :

      у вересні  2009 року  ПАТ „Універсал Банк” звернувся  до  суду  з  даним позовом.

В обґрунтування позову зазначав, що він є правонаступником всіх прав та обов‘язків ВАТ „Універсал Банк”, який в свою чергу був правонаступником всіх прав та обов‘язків ВАТ „Банк Універсальний”.

11.09.2007 року між ВАТ „Банк Універсальний” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 12 984 доларів США строком до 10.09.2012 року зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов‘язань по договору 11.09.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 06/2912дп-07, згідно якого остання зобов‘язалась відповідати по зобов‘язаннях ОСОБА_1

Банком свої зобов‘язання виконані у повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору взяті на себе зобов‘язання не виконує, внаслідок чого станом на 15.06.2009 року виникла заборгованість по кредиту у розмірі 10 874,13 доларів США, з яких прострочена заборгованість по кредиту – 9 981,24 долари США; по відсоткам – 819,58 доларів США; по пені – 73,31 долари США.

У зв‘язку з викладеним просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь 10 874,13 долари США заборгованості по кредитному договору та судові витрати по справі.

Надалі позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно борг у розмірі 11 680, 70 доларів США, що еквівалентно 93 334 грн. 63 коп., з яких 9 817, 86 доларів США заборгованість по кредиту, 1 583, 58 доларів США заборгованість по відсоткам, 279,26 доларів США пеня.

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що 11.09.2007 року між ним та банком було укладено зазначений кредитний договір та в цей же день між ОСОБА_2 та банком було укладено договір поруки в забезпечення виконання ним зобов‘язань по кредитному договору.

Вважає, що умови кредитного договору є несправедливими, оскільки має місце істотний дисбаланс договірних прав та обов‘язків на його шкоду. Так, банком не виконано вимоги Постанови Правління Національного Банку України від 10.05.2007 року № 168 та йому не надано інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Також зобов‘язання договору виражено в доларах США, що є порушенням чинних норм ЦК України. Однак незважаючи на те, що зобов‘язання договору виражено в доларах США, кредит надано у гривні в сумі 65 569 грн. 20 коп., чим на його думку, всі ризики зміни курсу іноземної валюти – долара США відносно гривні перекладено на нього.

Крім того вважає, що п. 2.1.4 спірного договору кредиту не відповідає вимогам Закону України „Про захист прав споживачів”. Вважає також, що положення договору, яким передбачено право відповідача в односторонньому порядку та без згоди другої сторони договору змінювати проценту ставку, не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, договір викладено в нечіткій та двозначній редакції, що також суперечить Закону України „Про захист прав споживачів”.

На підставі викладеного просив визнати недійсним кредитний договір від 11.09.2007 року № 06/219к-07 та зобов‘язати ПАТ „Універсал Банк” прийняти від нього  повернення непогашеної частки кредиту у сумі 21 252 грн. 36 коп. та надати йому розстрочку повернення непогашеної частки кредиту строком на 30 місяців з щомісячною сплатою 708 грн. 41 коп., судові витрати та витрати на правову допомогу покласти на ПАТ „Універсал Банк”.

У судовому засіданні представники позивача за основним позовом  підтримали основний позов з підстав, викладених в позовній заяві та просили його задовольнити  в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Представник ОСОБА_1, який є одночасно представником ОСОБА_2 у судовому засіданні основний позов не визнав, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити. При цьому зазначив, що позивач не надав належних доказів того, що він є правонаступником ВАТ «Банк Універсальний» та що він має право на укладення кредитних договорів у іноземній валюті. Банком не зараховано частину коштів в рахунок погашення кредиту у розмірі 724, 04 долари США, які ОСОБА_1 сплатив та банк не повідомляв поручителя про зміну кредитної ставки.

Вислухавши пояснення сторін ,  дослідивши матеріали  справи,  суд приходить до висновку, що основний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Згідно ст.  526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 11.09.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06/2912 к-07, за яким останній отримав кредит у розмірі 12 984 долари США. Процентна ставка за договором складає 12,5 %, кінцевий строк погашення кредиту 10.09.2012 року. За видачу кредиту передбачено сплату винагороди 1, 5 % від суми кредиту (а.с.6-11).

Договором передбачено, що сплата заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення заборгованості. Сплата процентів здійснюється не пізніше 25 числа наступного за звітним місяцем.

П.7.1.2 договору передбачено, що при зміні облікової ставки Національного банку України, інфляційного індексу чи кон`юнктури ринку попиту на кредитні ресурси Банк має право переглянути процентну ставку за користування кредитом, про що повідомляє позичальника у письмовій формі за 10 календарних днів до дня встановлення нової ставки.

П. 9 договору передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу за весь час прострочення.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 11.09.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким остання зобов`ячалася відповідати перед банком по зобов`язаннях ОСОБА_1 У договорі поруки зазначено, що ОСОБА_2 ознайомлена з умовами кредитного договору (а.с. 14).

Відповідно до Статуту ПАТ «Універсал Банк» даний банк є правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ «Універсал Банк», який у свою чергу є правонаступником ВАТ «Банк Універсальний» (а.с.17-21, 26-29).

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував та з лютого 2008 року припинив сплату щомісячних платежів, проти чого у судовому засіданні його предстаник не заперечував. У зв`язку з чим позивачем почали нараховуватися штрафні санкції. З квітня 2008 року позичальник знову почав сплачувати заборгованість за кредитом, проте така сплата з вересня 2008 року відбувалася у сумах менших, ніж це передбачено графіком погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

За таких обставин вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту законні та обґрунтовані та підлягають задоволенню. Відповідно до розрахунку сума залишку кредиту складає 9 817, 86 доларів США, заборгованість по відсотках 1 583, 58 доларів США та сума пені 279, 26 доларів США, що разом становить 11 680, 70 доларів США та у гривневому еквіваленті складає 93 334 грн. 63 коп.

Згідно зі ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов‘язку. У разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Представник відповідачів оспорює суму боргу, яка розрахована позивачем, проте доказів на спростування такого розрахунку не надав, клопотань про призначення судової бухгалтерської експертизи не заявляв.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»  у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Право банку збільшувати проценту ставку передбачено кредитним договором та 15.07.2008 року позичальник був повідомлений відповідно до п.7.1.2 кредитного договору про зміну процентної ставки до 17 %. Поручитель при укладенні договору поруки була повідомлена про такі умови кредитного договору. ОСОБА_1 міг не погодитися на продовження сплати кредиту по зміненій процентній ставці та достроково повернути залишок кредиту та несплачені проценти по попередній ставці, проте таких дій не вчинив. А тому доводи про те, що зміна процентної ставки відбулася у односторонньому порядку та поручитель не знав про можливість зміни цієї ставки є безпідставними.

Зустрічний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 цього ж Кодексу якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Позивач є банківською установою та відповідно до ліцензії  має право на проведення операцій у іноземній валюті.

При укладенні кредитного договору сторони обумовили всі істотні умови цього договору щодо валюти кредитування, порядку погашення боргу, право банку на підвищення процентної ставки та інші. Договір викладено у чіткій редакції та умови договору не є несправедливими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі   викладеного та  керуючись  ст. ст. 526, 549, 611, 1050 ЦК України, Законом України „Про захист прав споживачів”, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку 93 334 грн. 63 коп. боргу та 1 053 грн. 35 коп. судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк”, 3-тя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя