КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 квітня  2010 року                             м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                 Ситникова О.Ф.

   Суддів:                     Зайця В.С.

Хрімлі О.Г.

розглянувши  в порядку письмового провадження  в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.09 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління  Пенсійного фонду  України в Богунському районі в Житомирській області, Управління Пенсійного фонду України в Бо гунському районі м. Житомира про стягнення 742,65 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Головного управління  Пенсійного фонду  України в Богунському районі в Житомирській області, Управління Пенсійного фонду України в Бо гунському районі м. Житомира на її користь надбавку до пенсії, як дитині війни, в сумі 742, 65 грн. за період з 01 липня по 31 грудня 2007 року та зобов‘язати відповідача щомісячно виплачувати позивачу надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати  справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції  може  розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови  або ухвали суду  першої інстанції  та ухвалення нового рішення  є: 1) неповне з’ясування  судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої  інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність  висновків суду обставинам справи; 4)порушення норм  матеріального  або процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи або питання.

Згідно  ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так,  судом  першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено. Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувались в меншому, ніж визначено Законом розмірі, і лише інвалідам.

Також судом 1-ої інстанції встановлено, що всупереч рішенню Конституційного  Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в Бо гунському районі  м. Житомира вказана надбавка позивачу не виплачувалась,  її  заява з цього питання  відповідачем залишена без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1-ої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у  справі №1-29\2007 були визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у зв’язку з чим з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі. Отже, на думку суду 1-ої інстанції, стягненню  на користь позивача  підлягає заборгованість по виплаті надбавки до пенсії за період з липня по грудень 2007 року в розмірі 742, 65 грн. (410,06 грн. х 30 % х3:100% + 415,11 х 30 % :100%х3), з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком в цей період (ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції частково з огляду на наступне.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

9 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007)   були визнані такими, що не відповідають Конституції України   (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (№489-V від 19.12.2006р.), зокрема, пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону,  дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (№ 2195 - IV від 18.11.2004р.),   згідно з якою  дітям війни пенсії  або  щомісячне  грошове  утримання  чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають  чинність  з дня ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх  неконституційність.

Про це також вказано і в ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", в п.3 рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007року  № 6-рп/2007р.

Розмір мінімальної пенсії за віком згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058-IV від 09.07.2003 р.) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у даному випадку  є Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (№ 489-V від 19.12.2006 р.), статтею 62  якого затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік.

З урахуванням вищенаведеного дії відповідача  в  період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. є  протиправними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

Вимоги позивача щодо зобов‘язання відповідача щомісячно виплачувати позивачу надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не підлягають задоволенню , так як судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Крім того, Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира зобов’язане діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Визнавши неправомірними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення на  30 % мінімальної пенсії за віком  позивачу, як дитині війни, без конкретизації періоду  та стягуючи з Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на користь позивача заборгованість по даній виплаті в розмірі 742, 65 грн. за період з липня по грудень  2007 року включно ( з розрахунку суми заборгованості вбачається, що сума  заборгованості обрахована за період з 01 липня по 31 грудня 2007 року) , суд 1-ої інстанції фактично не врахував та не застосував вимоги ст. 152 Конституції України, ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", п.3 рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007року  № 6-рп/2007р.

Суд 1-ої інстанції вірно зазначив, що заборгованість підлягає стягненню з Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира, а вимоги заявлені до Головного управління  Пенсійного фонду  України в Богунському районі в Житомирській області не підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів зазначає, що Головне управління  Пенсійного фонду  України в Богунському районі в Житомирській області  не є належним відповідачем в даній  справі, оскільки пенсія позивачу призначена і виплачується Управлінням Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира , а відповідно до   п.п.6 п.2.2 ч.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2, передбачено, що управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах призначає  і виплачує пенсії  відповідно до чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного колегія судів  вважає,  що апеляційну скаргу  необхідно  задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.09 року  скасувати, прийняти нову постанову,  так як судом першої інстанції допущено порушення норм  матеріального права, що призвело до неправильного  вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира     задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.09 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира     здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з урахуванням щомісячної підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.

Головуючий суддя:         _________________     Ситников О.Ф.

        Судді:         _________________     Заяць В.С.

                __________________  Хрімлі О.Г.