КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ситникова О.Ф.
Суддів: Зайця В.С.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної Державної адміністрації на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03.12.2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної Державної адміністрації про стягнення недоплаченої грошової компенсації учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03.12.2007 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної Державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до приписів ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Водночас, відповідно до постанови КМ України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , розмір виплати щорічної разової грошової допомоги є значно менший ніж розмір встановлений Законом.
Судом першої інстанції встановлено, що дійсно ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що стверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2)НОМЕР_1.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної Державної адміністрації від 03.12.2007 року № 2800 вбачається, що позивачу виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2005-2007 роки по 1200 гривень і даний факт визнає позивач.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХИ щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виплачується у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно Законів України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет на 2006 рік» «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати у 2005 році становив 332 грн., 2006 році – становив 400 грн., в 2007 році 440 грн.
При цьому суд 1-ої інстанції вірно зазначив, що вказані Закони не містили обмежень щодо застосування ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні цього спору, застосуванню підлягає саме ст.48 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України № 562.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71, яким зупинено дію ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, дія абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відновилася із 09.07.2007 року .
Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню положення ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положення законів України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови Кабінету Міністрів України.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд 1-ої інстанції вважає, що слід стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної Державної адміністрації на користь позивача 5560 грн. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 -2007 роки.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції частково, з огляду на наступне.
Верховною Радою України дія статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протягом 2002 - 2005 років не призупинялась, отже суд 1-ої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо задоволенні позовних вимог за 2005 рік.
При задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік суд 1- ої інстанції не врахував вимог п.37 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", згідно якого на 2006 рік зупинена дія ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не скасовані та не визнавались неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено, що на момент ухвалення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007 року допомога, передбачена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , позивачу була виплачена, відповідачем не доведена правомірність та законність вчинених дій, а отже, дії Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної Державної адміністрації щодо виплати в меншому розмірі одноразової грошової допомоги за 2007 рік, ніж це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не відповідали вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України.
Оскільки жодна із сторін не наполягала на відмові у задоволенні адміністративного позову з підстав пропуску строку звернення до суду, то колегія суддів дане питання не вирішує.
На підставі вищевикладеного апеляційну необхідно задовольнити частково, постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03.12.2007 року слід скасувати, прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної Державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 03.12.2007 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної Державної адміністрації виплатити ОСОБА_3 суму недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2005 р., 2007 р. відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий суддя: _________________ Ситников О.Ф.
Судді: _________________ Заяць В.С.
__________________ Хрімлі О.Г.