Справа № 308/4783/20

1-кс/308/5/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., при секретарі судового засідання Скраль В.В., за участю прокурора Запольський Д.Є., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Мушак К.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області Муравець П.М., погоджене прокурором Вайда В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 28-ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області Муравець П.М. за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000070 від 06.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 28-ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що у квітні 2019 року ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , діючи умисно з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, вступив в організовану головою Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області ОСОБА_2 , стійку злочинну організовану групу, до складу якої ввійшли інженери з технічного нагляду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказана злочинна група зорганізувалась в єдине злочинне об`єднання метою діяльності, якої було заволодіння бюджетними коштами Івановецької сільської ради виділених для проведення капітальних ремонтів, реконструкцій та будівництва об`єктів на території Івановецької сільської ради, шляхом завищення обсягів та вартості проведення будівельних робіт, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, щодо обсягів та вартості виконаних робіт.

Учасники організованої групи маючи єдиний план злочинних дій, розроблений ОСОБА_2 , з розподілом функцій кожного, відомий всім її членам, направлений на реалізацію злочинного наміру, підкоряючись під час злочинної діяльності організатору злочинної групи ОСОБА_2 , що виразилось у свідомому виконанні усіх його вказівок.

Для досягнення злочинної мети відомої всім співучасникам, члени організованої групи діяли спільно і узгоджено, при цьому кожний з них вносив свій вклад у вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), згідно з покладеною функцією, усвідомлюючи, що вчиняє злочини спільно з іншими його учасниками відповідно до визначеного напрямку діяльності та розуміючи, що обумовлена злочинна мета може бути досягнута лише в результаті спільної діяльності всіх членів групи.

Так, організатор злочинної групи ОСОБА_2 на виконання відведеної ролі та визначених функцій здійснював загальне керівництво групою, розподіляв ролі між учасниками групи, забезпечував маскування діяльності організованої групи, при цьому використовуючи власні корупційні зв`язки в органах державної влади та місцевого самоврядування сприяв у проходженні офіційних документів із внесеними у них неправдивих відомостей щодо обсягу та вартості виконаних підрядних робіт, особисто підписував акти приймання виконаних будівельних робіт з неправдивими відомостями про обсяги та вартість виконаних робіт та розподіляв між учасниками групи грошові кошти.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на виконання відведеної йому організатором злочинної ролі, для досягнення єдиних злочинних намірів, направлених на заволодіння бюджетними коштами, на підставі договорів підряду укладених з головою Івановецької сільської ради в особі ОСОБА_2 виконував будівельні роботи з завищенням об`ємів та вартості після чого вносив неправдиві відомості в відповідні акти приймання виконаних робіт.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , будучи інженерами з технічного нагляду, відповідно до відведеної їм ОСОБА_2 ролі, з метою виконання злочинного плану, всупереч вимогам державних будівельних норм підписували підроблені акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, із внесеними у них неправдивими відомостями щодо об`ємів та вартості виконаних робіт.

Таким чином, у період з квітня - серпня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, підробивши акти приймання виконаних будівельних робіт по об`єктах: «Реконструкція підпірної стінки по вул. Шевченка в с. Іванівці, Мукачівського району», «Будівництво дитячого майданчика в с. Іванівці, по вул. Вакарова, Мукачівського району», «Будівництво дитячого майданчика в с. Старе Давидково, по вул. Миру, Мукачівського району», «Капітальний ремонт благоустрою прилеглої території до православного кладовища в с. Іванівці по вул. Шевченка, Мукачівського району», вказавши у них завищені обсяги та вартість виконаних будівельних робіт та таким чином заволоділи бюджетними коштами на загальну суму 521 579 грн., чим завдали збитки державі в особі Івановецької сільської ради на вказану суму.

29.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 28-ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 28-ч. 1 ст. 366 КК України, одне з яких відносить до особливо тяжких злочинів, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні у будь-який спосіб, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, та приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Вказав, те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років, та наголосив, що наведені в клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а від так більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою із можливістю внесення застави не може їм запобігти.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просила застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт. Вказала, що всі ризики, на які посилається прокурор, у повній мірі не доведені. Також просила врахувати, що надмірний розмір застави її підзахисний також не зможе внести.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання та підтримав доводи захисника. Зауважив, що не погоджується із висновками, зробленими органом досудового розслідування стосовно визначених розмірів збитків.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника та підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 28-ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000070 від 06.02.2020 року.

Слідчим суддею встановлено, що 29.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 28-ч. 1 ст. 366 КК України, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема, даними висновків будівельно-технічних експертиз №0007/2020 від 24.03.2020, №0040/2020 від 17.12.2020, №0041/2020 від 17.12.2020 та №0038/2020 від 16.12.2020.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за вчинення найтяжчого з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна, а також той факт, що він є раніше не судимим, його характеризуючі дані та відсутність відомостей про хвороби, які б перешкоджали його триманню під вартою.

Слідчий суддя не бере до уваги твердження сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та незгоду із органом досудового розслідування щодо розміру завданих збитків, так як такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання та слідчий суддя вважає, що вказані у клопотанні ризики існують та наведені в ньому обставини можуть перешкоджати проведенню досудового розслідування без обрання найсуворішого запобіжного заходу. Крім того, на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали, додані слідчим та прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не можуть запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину складає від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом становить - 230 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 522 100 (п`ятсот двадцять дві тисячі сто) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із с. Клячаново Мукачівського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 28-ч. 1 ст. 366 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Взяти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_1 під вартою до 23.02.2021 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України в розмірі 230 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 522 100 (п`ятсот двадцять дві тисячі сто) гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із с. Клячаново Мукачівського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступний рахунок: UA198201720355209001000018501, Банк одержувача - ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 26213408.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Деметрадзе