КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 6/2 А-529/09 Головуючий у 1-й інстанції – Войнаренко Л.Ф.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2010 року Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Межевича М.В.
при секретарі Дехтяренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про спонукання до вчинення певних дій , _
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачка ОСОБА_3 остаточно вточнивши та доповнивши позовні вимоги звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації (далі відповідач) про:
- визнання незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації у перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей в віці до 6 років відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"
- зобов'язання відповідача Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації починаючи з 01 січня 2009 року виплачувати мені щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей в віці до 6 років.
- стягнення з відповідача суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною за період з серпня по грудень 2008 року в сумі 1962,94 гривень.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням» позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, однако зазначена допомога була виплачена в значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 17 березня 2009 року позов задоволено . Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у перерахунку виплати ОСОБА_3 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням». Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_3 недоотриману суму за період з серпня по грудень 2008 року в розмірі 1962 грн. 94 коп. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області призначити ОСОБА_3 щомісячну допомогу по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01 січня 2009 року у розмірах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
У судовому засіданні представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив суд скасувати постанову суду і у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивачка заперечувала проти апеляційної скарги посилаючись на законність постанови суду. Просила суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Інші учасники процесу у судове засідання не з’явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 4 статі 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі статей 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 відділом реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції Київської області. Догляд за дитиною здійснюється позивачем.
Як свідчить довідка УПСЗН Вишгородської РДА, позивач отримала щомісячну грошову допомогу за період з 11 серпня 2008 року по 30 листопада 2008 року відповідно до ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з урахуванням обмежень, встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік".
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", зокрема ст. 43 якого передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З таким висновком суду не можна погодитися в повній мірі, виходячи з наступного.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Тому, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» фактично змінено положення Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Проте, 22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 з міни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р були визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 .05.2008 року.
З урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, судова колегія дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною з 01 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. На момент ухвалення судового рішення до вказаного Закону ніяких змін не вносилося.
Тому колегія суддів вважає що позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача виплатити грошову допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік підлягають задоволенню з 01 січня 2009 року по 17 березня 2009 року по день винесення судового рішення.
Вимоги позивача щомісячно здійснювати нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не можуть бути задоволенні, оскільки рішення суду є наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Тобто, позовні вимоги про зобов’язання УПСЗН в Вишгородської РДА нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму передбаченого законом щомісячно, в тому числі на майбутнє не підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволеню
Таким чином постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації – задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17 березня 2009 року скасувати.
Винести нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_3 не в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 01 серпня 2008 року по 17 березня 2009 року неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 заборгованість по недовиплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 01 серпня 2008 року по 17 березня 2009 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням »
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 квітня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
М.В.Межевич
Повний текст постанови виготовлений 06 квітня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 6/2 А-529/09 Головуючий у 1-й інстанції – Войнаренко Л.Ф.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
30 березня 2010 року Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Межевича М.В.
при секретарі Дехтяренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про спонукання до вчинення певних дій , _
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районої державної адміністрації – задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17 березня 2009 року скасувати.
Винести нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_3 не в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 01 серпня 2008 року по 17 березня 2009 року неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 заборгованість по недовиплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 01 серпня 2008 року по 17 березня 2009 року відповідно до ст. 43 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням »
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 квітня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
М.В.Межевич