КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-13/09 Головуючий у 1-й інстанції - Копчинський В.І.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Глущенко Я.Б., Федорова Г.Г.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Калинівського районого суду Вінницької області від 09 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АВ № 005367 від 22.11.2008 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 листопада 2008 року у м. Вінниця позивач, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21121, державний номер НОМЕР_1 зупинив автомобіль в зоні дії знаку "Зупинка заборонена" через несправність автомобіля. Однак, вчинив дане правопорушення не навмисно.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2009 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 листопада 2008 року ОСОБА_2 зупинив свій автомобіль марки ВАЗ-21121, державний номер НОМЕР_1 в зоні дії знаку "Зупинка заборонена".
В наслідок чого інспектором АП ВДАІ м. Вінниця Бевз М.В. була складена постанова про адміністративне порушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накледно на позивача штраф в сумі 340 гривень.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 прийшов до висновку, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та на підставі закону, через що постанова не підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Як передбачено ч.1 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 ст. 122 цього Кодексу, належать до компетенції органів внутрішніх справ.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 1.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно п. 15.14 ПДР України - у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 свідомо на протязі декількох годин здійснював стоянку в місці де зупинку заборонено, створюючи перешкоду для руху, при цьому будучи спроможнім дотримуватися вимог п.15.14 ПДР Україні та евакуйовати транспортний засіб.
Доводи позивача про вимушену зупинку з зоні дії знака «Зупинка заборонена» через технічну несправність автомобілю оцінюються судом критично, оскільки матеріалами справи вони не підтверджені.
Таким чином дії відповідача, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності правомірні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження позовних вимог, в той же час відповідачем надано достатньо доказів та обґрунтувань правомірності своїх дій.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 – 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції– без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення .
Постанову Калинівського районого суду Вінницької області від 09 лютого 2009 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 13 квітня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: Я.Б.Глущенко
Г.Г.Федорова
Повний текст ухвали виготовлений 13 квітня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-13/09 Головуючий у 1-й інстанції - Копчинський В.І.
Суддя-доповідач – Земляна Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2010 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Земляної Г.В.
суддів Глущенко Я.Б., Федорова Г.Г.
при секретарі Дехтяренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Калинівського районого суду Вінницької області від 09 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення .
Постанову Калинівського районого суду Вінницької області від 09 лютого 2009 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 13 квітня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: Я.Б.Глущенко
Г.Г.Федорова