КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД  

Справа № 2-а-97/09                                           Головуючий 1-ої інстанції – Плахотнюк К.Г.

                               Суддя-доповідач – Літвіна Н.М.

                                 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                02 березня 2010 року                             м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді         Літвіної Н.М.

Суддів:                   Ситникова О.Ф.

                    Хрімлі О.Г.

при секретарі                     Овчіннікові А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва про стягнення невиплаченої пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2009 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 2006 по 2008 роки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року як дитині війни.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Статтею  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.

З приводу вимог позивача про стягнення надбавки до пенсії  як дитині війни за 2007 рік колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом України «Про Державний бюджет України», який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Оскільки предмет Закону України «Про Державний бюджет України» чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

Що стосується вимог позивача про здійснення підвищення до пенсії за 2008 рік, то вказані вимоги взагалі вирішені не були, а тому колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Між тим, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було визнано неконституційним з 22 травня 2008 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дітям війни допомога, у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2008 рік підлягає виплаті з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

   Крім того, судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання надбавки до пенсії як дитині війни,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Відповідно до ст. 201 КАС України – підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

  Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва – задовольнити частково .

  Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року - з мінити .

   Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

  В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 09 березня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:            

                      Судді:

Повний текст постанови виготовлений 05 березня 2010 року.