КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД  

   Справа № 2-а-357/09                             Головуючий 1-ої інстанції – Страшний О.М.

                                Суддя-доповідач – Літвіна Н.М.

                                     УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                02 березня 2010 року                             м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді         Літвіної Н.М.

Суддів:                   Ситникова О.Ф.

                    Хрімлі О.Г.

при секретарі                     Овчіннікові А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про стягнення невиплаченої пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2009 року позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 2006 по 2008 роки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 лютого 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано відповідача нарахувати та виплатити позивачам надбавку до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року як дітям війни.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Статтею  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.

    З приводу вимог позивача про стягнення надбавки до пенсії  як дитині війни за 2007 рік колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом України «Про Державний бюджет України», який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Оскільки, предмет Закону України «Про Державний бюджет України» чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу пропуску позивачами річного строку позовної давності, встановленого ст. 99 КАС України, по стягненню надбавки до пенсії як дітям війни за 2006 – 2007 роки, оскільки позивачі звернулися до суду 09 лютого 2009 року.

    Докази поважності пропуску строку позовної давності в матеріалах справи відсутні. Таким чином, підстав для поновлення пропущеного строку немає. Отже, суд першої інстанції в цій частині виніс рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Що стосується вказаного підвищення до пенсії за 2008 рік, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Між тим, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було визнано неконституційним з 22 травня 2008 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дітям війни допомога, у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2008 рік підлягає виплаті з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області – залишити без задоволення.

Постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 лютого 2009 року – залишити без змін .

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 09 березня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

    Головуючий суддя:            

                                   Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 05 березня 2010 року.