КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-202/09/2503 Головуючий у 1 інстанції Тіслюк І.І.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Ситникова О.Ф.,
Хрімлі О.Г.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання протиправними дій відповідача та відновлення порушеного ним права на пенсію,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до УПФ України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання протиправними дій відповідача та відновлення порушеного ним права на пенсію згідно з вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 22 грудня 2008 року.
Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25.03.2009 року позов задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в позові.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідною копією посвідчення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при цьому посилався на рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, яким визнані неконституційними положення п. 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в частині внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
Аналізуючи вказані обставини та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не норми постанов КМ України від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654, тому вважав за необхідне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок розміру державної і додаткової пенсій позивача як особі, віднесеної до 1 категорії, інваліду ІІІ групи, виходячи з розміру державної пенсії не менш ніж 6 мінімальних пенсій за віком та розміру додаткової пенсії – 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати, при цьому суд першої інстанції зобов’язав відповідача провести перерахунок пенсії та здійснювати виплату пенсії починаючи з 22 грудня 2008 року.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись частково з огляду на слідуюче.
Вимогами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Стаття 50 вказаного закону також передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року встановлено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Доводи апелянта про те, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно провадити підвищення розміру вище вказаних доплат, оскільки необхідна відповідна Постанова КМУ, з посиланням при цьому, на статтю 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не приймаються до уваги, оскільки позивач являється непрацюючим пенсіонером та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області.
За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме статті Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654, однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначив правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, які стосуються розміру мінімальної пенсії за віком, що слідує зі змісту третього абзаца резолютивної частини оскаржуваної постанови.
У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але не визначив правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються розміру мінімальної пенсії за віком, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 201, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2009 року змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини оскаржуваної постанови наступним чином.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської областізробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести виплату, виходячи з розміру державної пенсії не менше 6 мінімальних пенсій за віком, встановленої на момент виплати та з розміру додаткової пенсії, який складає не менше 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати за період з 22 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ О.Ф. Ситников
_____________________ О.Г. Хрімлі