КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 10/607 (2а-4794/08) Головуючий у 1 інстанції Ковзель П.О.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Межевича М.В.,
Ситникова О.Ф.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою прокуратури Печерського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до прокуратури Печерського району м. Києва про визнання бездіяльності незаконною та спонукання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до прокуратури Печерського району м. Києва про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб відповідача щодо розгляду заяви про злочин від 11.03.2008 року, зобов’язання прокуратуру Печерського району м. Києва повідомити позивача про результати розгляду заяви про злочин від 11.03.2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2009 року позов задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в позові.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.03.2008 року до прокуратури Печерського району м. Києва надійшла заява позивача від 11.03.2008 року, в якій останній просив провести перевірку та порушити кримінальну справу по факту незаконної приватизації державного майна орендним підприємством «Ужгородський коньячний завод» та стосовно службових осіб Фонду державного майна України за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 367 (службова недбалість), 396 (заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину) Кримінального кодексу України.
21.03.2008 року прокуратурою Печерського району м. Києва зазначену заяву позивача було направлено для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Листом від 18.04.2008 року № 1135д-08 прокуратура Печерського району м. Києва повідомила позивача про те, що його звернення, відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» та ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України перенаправлено до Печерського РУГУ МВС України для організації перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, так як у своєму зверненні позивач поставив питання, на думку відповідача, які відносяться до компетенції органів міліції.
Листом від 28.10.2008 року № 2171вх-08 прокуратурою Печерського району м. Києва надано відповідь на заяву позивача, в якій повідомлено останньому про результати перевірки його заяви та вказано, що по його зверненню рішення в порядку ст. 97 КПК України не приймалось, а заходи прокурорського реагування не вживались.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задовольнити позов.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на слідуюче.
Відповідно до ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.
Зі змісту ч.ч. 1, 6 ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України слідує, що у справах про злочини, передбачені ст. 367 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» та особами, посади яких віднесено до 1 – 3 категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудове слідство провадиться слідчими прокуратури, а у справах про злочини, передбачені ст. 396 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким порушено дану справу.
Таким чином, колегія суддів вважає за можливе погодитись з посиланням суду першої інстанції на те, що прокуратурою Печерського району м. Києва, в порушення вимог ст. 97 КПК України, перевірку за наведеними в заяві про злочин від 11.03.2008 року обставинами, проведено не було, а саму заяву в порушення вимог ст. 112 КПК України направлено до Печерського РУГУ МВС України, хоча досудове слідство за злочинами, про які повідомлено позивачем, згідно вказаної норми Кримінально-процесуального кодексу України провадиться слідчими прокуратури, тому відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про злочин від 11.03.2008 року.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не грунтуються на вимогах законодавства, тому слід визнати, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокуратури Печерського району м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ М.В. Межевич
_____________________ О.Ф. Ситников