КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № -22-а-5213/09 р.                       Головуючий у1 інстанції Ткаченко О.Є                                     Суддя доповідач Ситников  О.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року                                  м. Київ.

        Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                 Ситникова О.Ф.,

Суддів:                             Літвіної Н.М.

Хрімлі О.Г.

при секретарі:                 Коваленко Я.С.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова  на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни.

Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено частково, а саме:

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007р. і здійснити відповідні виплати на користь позивача за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строку від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що   позивач має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вважав, що Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1   січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому, відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних   законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р.. однак у зв'язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 р. дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено.

Згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові  акти або їх
окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд першої інстанції вважав, що невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний   характер, тому підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виплати недоплаченої пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 року по 3 1 грудня 2007 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками рішення суду першої інстанції та додатково зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», як п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 1 11 цього закону.

Відповідно до даного Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення тобто з 09 липня 2007 року було скасовано зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) та виплату підвищення до пенсії (відповідно до ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») дітям війни, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тому колегія суддів вважає, що слід підвищити розмір пенсії позивачу на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам, рішення суду відповідає нормам процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування або зміни рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206  КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова  залишити – без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року – без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:                         Ситников О.Ф.

Судді:                             Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.  

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2010 року