КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №  22-а- 40200 /2008 р.           Головуючий  у  1 інстанції Олексієнко М.М.                                         Суддя доповідач Ситников  О.Ф.                                          

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 квітня 2010 року.                                                                      м. Київ.

        Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                  Ситникова О.Ф.,

Суддів:                               Зайця В.С.,                                                       Хрімлі О.Г.,    

при секретарі:                 Коваленко Я.С.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського обласного військового комісаріату про проведення перерахунку пенсії, як учаснику бойових дій, згідно ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і виплату недоплаченої суми за минулий час , -

В С Т А Н О В И В:

Постановою   Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2006 року  позов ОСОБА_2 задоволено:

Зобов'язано Житомирський об'єднаний військовий комісаріат провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, як учаснику бойових дій, починаючи з січня 2000 року по червень 2006 року, з урахуванням 150%   від мінімальної пенсії за віком та  виплатити за  вказаний час різницю у недоплаченій пенсії в розмірі 10721,58 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суд не відповідають встановленим обставинам по справі, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших учасників процесу до суду апеляційної інстанції в установлений судом строк не надійшло.

Заслухавши  у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив, що позивачу як учаснику бойових дій, з 1 січня 2000 року по червень 2006 року виплачувалась пенсія з недотриманням Закону України № 2216-12, тому відповідач зобов’язаний перерахувати пенсію з урахуванням 150 % від мінімальної пенсії за віком за період з січня 2000 року по червень 2006 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

При цьому суд першої інстанції посилався на вимоги ст. 22 Конституції України, п. г ст. 15 Закону України № 2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" , п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав:

Відповідно до п.1 Постанови №  11 Пленуму Верховного Суду України від  29.12.76 р. (з наступними змінами та доповненнями) «Про судове рішення»:

  Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2006 року не відповідає вказаним вимогам та ухвалена з грубим порушенням ст. 71, 86, 159, 160, 161,162 КАС України, що на думку судової колегії є безумовними підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

Так, задовольняючи позов ОСОБА_2 про перерахування пенсії позивачу за період з січня 2000 року по червень 2006 року, суд першої інстанції взагалі не з’ясовував з яких причин позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду, позивач не надав  суду жодних доказів поважності пропуску строків на звернення до суду, а суд не дав правової оцінки вказаним обставинам, хоча п.2 ч.1 ст. 161 КАС України вимагає, що під час прийняття постанови суд вирішує чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що  п ровадження  в   адміністративних   справах   здійснюється відповідно   до   закону,   чинного   на   час   вчинення  окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 розділу 7 прикінцевих та перехідних положень КАС України цей Кодекс набрав чинності з 1 вересня 2005 року, а тому до правовідносин, що виникли до набрання чинності КАС України повинні застосовуватися вимоги ЦПК УРСР в редакції 1963 року.

Оскільки позивач ані в позові, ані в судовому засіданні не навів жодних доказів поважності пропуску строків на звернення до суду, судова колегія вважає, що це є підставами для застосування до вказаних правовідносин вимог ст. 248-5 ЦПК УРСР в редакції 1963 р. та наслідків ст. 100 КАС України і відмови у задоволенні позову з причин пропуску строку на звернення до суду.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 судова колегія зазначає, що з  1 січня 2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.05 № 2939-Закон України „Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з яким підвищення ветеранам війни, обчислюються в процентах від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: інвалідам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - з 1 січня 2006 року, учасникам бойових дій, членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни і померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами, - з 1 липня 2006 року, учасникам війни -з 1 січня 2007 року.

Законом України від 20.12.05 № 323 5-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачено, що при обчисленні підвищень та надбавок до пенсії, розмір яких встановлюється залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовувати прожитковий мінімум, затверджений у абзаці 5 статті 65 Закону, а саме: з 1 січня 2006 року -350 гривень, з 1 квітня 2006 року - 359 гривень, з 1 жовтня 2006 року - 366 гривень.

Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Положення вказаного Закону України № 2939 від 05.10.2005 року в Конституційному Суді України на предмет конституційності не розглядалися, тому він не втратив своєї чинності.

Відповідно до вищезазначеного закону відповідачем  Житомирським обласним військовим комісаріатом з 01.07.2006 року був проведений перерахунок пенсії позивачу.

Відповідно до вимог ст.202 КАС  України невідповідність висновків суду встановленим обставинам по справі та порушення норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи є підставами для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення,  яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Керуючись ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу   Житомирського обласного військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2006 року скасувати та постановити по справі нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

Головуючий:                             Ситников О.Ф.,        

         Судді:                             Заяць В.С.,

                                Хрімлі О.Г.,

Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2010 р.