КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-24/09                       Головуючий у1 інстанції Харечко Л.К.                                     Суддя доповідач Ситников  О.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року                              м. Київ.

        Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                 Ситникова О.Ф.,

Суддів:                             Зайця В.С.,

Хрімлі О.Г.,

           розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова   від 15 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченого розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова   від 15 січня 2009 року позов ОСОБА_3. задоволено:

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради по призначенню і виплаті ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.11.2007 року по 01.01.2008 року.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.11.2007 року по 01.01.2008 року й провести доплату за цей період в розмірі 611 грн. 86 коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною віком до трьох років. ОСОБА_3 отримувала допомогу в розмірі меншому за встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка була чинна до 01.01.2008 року, а саме: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Задовольняючи позов ОСОБА_3., суд першої інстанції  посилався на наступні норми матеріального права та зробив відповідні висновки:

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року положення деяких статей Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік ", зокрема, абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну дитину за попередні 6 місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої ст. 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визнані неконституційними, втратили чинність.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень) лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Позивачу виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була здійснена не в повному обсязі, виходячи з розрахунку, наведеному в позовній заяві, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради має сплатити позивачу 611,86 грн. недоплаченої допомоги.

З такими висновками судова колегія погоджується, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують вказаних висновків суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові  залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова   від 15 січня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

Головуючий:                         Ситников О.Ф.,        

         Судді:                             Заяць В.С.,

                                Хрімлі О.Г.