КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ситникова О.Ф.
Суддів: Зайця В.С.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації про стягнення 3264, 24
В С Т А Н О В И В :
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2009 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк від позивача не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4)порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснбє догляд за малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини регулюються ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Однак, як свідчить довідка Управління праці та соціального захисту населення позивач отримала щомісячну грошову допомогу відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з врахуванням обмежень, вставлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007рік».
Також суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29\2007 були визнані неконституційними положення п.7 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», отже, з цього часу відновлено дію ст.15 «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Судом першої інстанції також встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України вказана допомога позивачці в 2007 році виплачувалась не в повному розмірі.
Суд 1-ої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з 9 липня 2007 року, у зв’язку визнанням неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» рішенням Конституційного Суду від 09.07.2010 року, однак помилково не врахував вимоги позивача щодо подальшої виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
При таких обставинах порушене право підлягало захисту по час прийняття судом 1-ої інстанції судового рішення.
Що стосується захисту прав позивача на майбутнє, то колегія суддів зазначає, що спір в цій частині відсутній, право позивача не порушено, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
При цьому колегія суддів зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Крім того, Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації зобов’язане діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено у новій редакції, згідно якої д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Дані положення неконституційними не визнавались, тобто були чинними і підлягали застосуванню в зазначений період та до прийняття рішення судом 1-ої інстанції, тобто по 22.01.2009 року.
Так, ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 558 гривень, з 1 квітня - 595 гривень, з 1 жовтня - 604 гривні.
Також колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо виплати не в повному розмірі вказаної допомоги позивачу всупереч рішенню Конституційного Суду України з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. є неправомірними, але судом 1-ої інстанції помилково визнано дії відповідача неправомірними щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році без конкретизації періоду, оскільки з 01.04.2007 року по 08.07.2007 року включно дії відповідача є правомірними, необґрунтовано здійснено стягнення з відповідача на користь позивача 2080, 65 грн. заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року ( з вищенаведеного розрахунку вбачається, що заборгованість обрахована за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р.), хоча слід було стягувати заборгованість за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Оскільки жодна із сторін не наполягала на відмові у задоволенні адміністративного позову з підстав пропуску строку звернення до суду, то колегія суддів дане питання не вирішує.
Крім того колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №13 від 11.01.2007р. «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім»ям з дітьми» був затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. №57), п.2 якого передбачав, що призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.
На підставі викладеного вище колегія судів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2009 року слід скасувати, прийняти нову постанову, у зв’язку з порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2009 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги ОСОБА_3 по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_3 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 09.07.07 року по 31.12.2007 року згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» для дітей віком до 06 років: з 09.07.2007 року по 30.09.2007 року - 463 грн., з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року – 470 грн. з урахуванням проведених виплат.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_3 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 01.01.2008 року по 22.01.2009 згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з урахуванням проведених виплат.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий суддя: _________________ Ситников О.Ф.
Судді: _________________ Заяць В.С.
__________________ Хрімлі О.Г.